П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26105/23
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024р. про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
У вересні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області від 27.07.2023р. №1905 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб БКС ГУНП в Одеській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та наказ скасувати ГУ НП в Одеській області від 25.08.2023р. №1141 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №1 батальйону конвойної служби ГУ НП в Одеській області з 26.08.2023p..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14.06.2024р. представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення по справі №420/26105/23 за нововиявленими обставинами.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про перегляд судового рішення по справі №420/26105/23.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст.361 КАС України, а тому підстави для перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023р. відсутні.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 4 ст.361 КАС України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 6 березня 2018р. у справі №2а-23903/09/1270, від 3 квітня 2018р. у справі №477/1012/14-а, від 26 червня 2019р. у справі №493/410/15-а.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При цьому «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник позивача зазначає те, що в основу оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_1 , відповідачем покладено висновок службового розслідування від 25.07.2023р. за відомостями викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 15.07.2023р., про те що працівниками ВРПП ОРУП №2 ГУ НП стосовно сержанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (серія ААД № 194738) та постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення БДР, зафіксованого не в автоматичному режимі, за ч.5 ст.121 КУпАП (серія БАД №091806) та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510грн..
При цьому, Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 квітня 2024р. провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі адміністративного протоколу серії ААД №194738 від 14.07.2023р. закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, на думку представника позивача, на теперішній час виникли обставини які слід вважати нововиявленими, і які мають істотне значення, та є підставою для перегляду рішення суду, так як вони не були відомі заявнику та суду під час розгляду справи.
Проте, колегія суддів вважає, що обставина, на яку посилається представник ОСОБА_1 , не є нововиявленою, тобто такою, що є істотною для розгляду справи, з огляду на таке.
Апеляційний суд вказує, що складений щодо ОСОБА_1 адміністративний протокол серії ААД №194738 від 14.07.2023р. за ч.1 ст.130 КУпАП не був підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Водночас, підставою для прийняття оскаржуваних позивачем наказів, слугувало встановлення факту порушення вимог п.п.1, 2, 4, 6, 8, 9, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018р. №2337-VIII, пп.1, 2 ч.1 ст.18, ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію України» від 2.07.2015р. №580-VIII, абз.2 ч.5 ст.14, абзаців третього, восьмого, дванадцятого ч.2 ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353- XII, п.1.3, пп.«в» та «д» п.2.3, пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, пп.2, 3 п.2 наказу ГУНП в області від 3.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», а не притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Судова колегія зауважує, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звернення представника позивача із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції є необґрунтованим.
Як вбачається з рішень ЄСПЛ від 18 листопада 2004р. у справі «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 6 грудня 2005р. у справі «Popov v. Moldova» № 2 (Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009р. у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003р. у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти росії) та від 9 червня 2011р. у справі «Желтяков проти України»).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024р. про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту отримання.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко