П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1268/24
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п.3 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023р. №15/в про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням при первинному огляді ІІІ групи інвалідності, з 10.03.2023р., внаслідок травм, поранень, так, пов'язаних із захистом Батьківщини, отриманих 25.04.2022р. та 24.05.2022р.;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому при первинному огляді ІІІ групи інвалідності, внаслідок травм, поранень, так, пов'язаних із захистом Батьківщини, отриманих 25.04.2022р. та 24.05.2022р. у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року на дату встановлення ІІІ групи інвалідності - 10.03.2023р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2023 році Обласною МСЕК обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради він визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни по 1.04.2024р., травма, поранення, пов'язані із захистом Батьківщини.
27.03.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального забезпечення МОУ із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності на підставі Довідки за №651918 про визнання застрахованої особи третьої групи інвалідності у зв'язку із захистом Батьківщини.
Однак, 11.08.2023р. на засіданні комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у 2023 році при огляді МСЕК позивачу знову встановлено ІІІ групу інвалідності, без зміни її причинного зв'язку, відтак відсутні підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 23.12.2015р. Первомайською міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи по 1.01.2017р. (а.с.6).
18.11.2016р. під час повторного огляду Обласною МСЕК обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради позивач був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи по 1.01.2018р. (а.с.7).
У подальшому, під час повторних оглядів Обласною МСЕК обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради позивачу було встановлено інвалідність ІІІ групи по 1.01.2019р. та 1.01.2020р..
Відповідно до листа Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» від 5.03.2020р. за №56-13/14/-185 на засіданні ЦМСЕК МОЗ України прийнято рішення про не продовження терміну групи інвалідності позивачу (а.с.10).
З 25.02.2022р. позивач проходив військову службу та у період виконання бойового завдання отримав поранення.
10.03.2023р. позивача під час первинного огляду Обласною МСЕК обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради визнано особою з інвалідністю ІІІ групи - травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.13).
27.03.2023р. позивач звернувся із заявою до Департаменту соціального забезпечення МОУ, у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності на підставі Довідки за №651918 про визначення застрахованої особи третьої групи інвалідності у зв'язку із захистом Батьківщини.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023р. за №15/в ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що у 2016 році йому було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, а також, що групу та причинний зв'язок інвалідності під час наступних переоглядів не змінено (а.с.29).
Перевіряючи правомірність дій відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 ст.16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пп.4 п.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п.б п.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
Згідно із п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013р. №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
При вирішенні питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, комісія МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум послалась на п.4 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ.
Відповідно до п.4 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2015р. під час первинного огляду МСЕК встановлено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності.
При цьому, під час повторних оглядів МСЕК таку групу інвалідності було продовжено до 1.01.2020р..
У подальшому, відповідно до листа Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» від 5.03.2020р. за №56-13/14/-185 на засіданні ЦМСЕК МОЗ України вирішено не продовжувати позивачу терміну групи інвалідності, оскільки наявні у нього порушення в незначному ступені обмежують його життєдіяльність і згідно із чинним законодавством не підпадають під критерії встановлення групи інвалідності.
Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що на момент проходження військової служби з 25.02.2022р. у ОСОБА_1 була відсутня група інвалідності.
Надалі, 24.05.2022р. під час виконання бойового завдання позивач отримав травми та поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини, що підтверджено довідками про обставини травми, виданими командиром ВЧ НОМЕР_1 за №22, 23 від 16.06.2022р. (а.с.20-21), довідкою про участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 №1114 від 16.06.2022р. (а.с.19).
Відповідно до довідки за №651918 від 10.03.2023р. Обласною МСЕК обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради під час первинного огляду встановлено позивачу третю групу інвалідності - травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Таким чином, оскільки 10.03.2023р. саме під час первинного огляду комісією було встановлено позивачу групу інвалідності, а тому він має право на виплату одноразової грошової допомоги як військовослужбовець, якому встановлена ІІІ група інвалідності.
А посилання відповідача у рішенні на п.4 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ судова колегія вважає помилковими, оскільки під час розгляду питання щодо виплати одноразової грошової допомоги комісія не взяла до уваги факт того, що у позивача 10.03.2023р. був не переогляд, яким не було встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, а саме первинний огляд, яким було встановлено групу інвалідності за новим фактом отримання поранення.
Відтак, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , як особа, якій встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок травм, поранень, так, пов'язаних із захистом Батьківщини, має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року на дату встановлення групи інвалідності - 10.03.2023р..
Отже, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення відповідача, яке оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023 №15/в про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у позовних вимогах помилково зазначено про необхідність скасування п.3 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023 №15/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки, як вбачається з витягу з вищевказаного протоколу, саме пункт 4 стосується відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому апеляційний суд вважає за необхідне скасувати саме п.4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023 №15/в.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки останній не в повній мірі дослідив обставини по справі та не надав належної оцінки доказам.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким адміністративний позов підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.311,315,317,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.08.2023 №15/в про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням при первинному огляді ІІІ групи інвалідності, з 10.03.2023р., внаслідок травм, поранень, так, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 при первинному огляді ІІІ групи інвалідності, внаслідок травм, поранень, так, пов'язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року на дату встановлення ІІІ групи інвалідності - 10.03.2023р..
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко