21 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25819/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року (суддя Ільков В.В.)
у справі №160/25819/23
за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони у виконавчиму провадженні за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23»
про стягнення заборгованості,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/25819/23 адміністративний позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та №2 з 01.05.2022 по 01.06.2023 в розмірі 1809268,38 грн. (Список №1 - 1706039,02 грн., Список №2 - 103229,36 грн.) на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
01.01.2024 вказане рішення суду набрало законної сили.
На виконання зазначеного рішення 13.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №160/25819/23 про стягнення з ТОВ «Кларікс Рем 23» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованості в сумі 1809268,38 грн.
07.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просить замінити стягувача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виконавчому листі по справі №160/25819/23 від 29.11.2023 року на Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Заява про заміну сторони у виконавчому провадженні мотивована тим, що у зв'язку зі зміною адреси ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» (адреса реєстрації: 07001, Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 22, що за територіальністю відноситься до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області) боржника переведено на облік до Головного управління у Київській області відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-6. Головним управлінням у Київській області прийнято заборгованість по ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» за списком 1 у сумі - 1706039,02 грн, за списком 2 у сумі -103229,36 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони у виконавчому провадженні відмолено.
Суд виходив з відсутності підстав для застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження, передбаченого статтею 379 КАС України, у зв'язку з тим, що у даному випадку не відбулось як процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво, так і фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Скаржник зазначає, що під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). В даному конкретному випадку правонаступництво зумовлено переданням боргу від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зв'язку зі зміною місця реєстрації боржника - ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23».
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За такого правового регулювання сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. Допускаючи на стадії виконавчого провадження заміну сторони виконавчого провадження, законодавець визначив головну умову, за якої обов'язки боржника або стягувача можуть бути перекладені на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270, згідно якої під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Суд апеляційної інстанції також вважає прийнятним врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16, що особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
У вказаній вище постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 Верховний Суд також зазначив, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон №1404-VIII і стаття 379 КАС України пов'язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов'язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правильно встановив відсутність факту вибуття сторони виконавчого провадження (стягувача) як основної умови заміни сторони виконавчого провадження.
В даному випадку, обставини, на які посилається заявник, пов'язані саме з боржником у виконавчому провадженні - ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23», а не стягувачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, діяльність і адміністративна компетенція якого не припинялися та до інших органів не переходили.
Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним судом першої інстанції з цього приводу мотивуванням, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не перебуває в стані припинення або ліквідації, а тому немає підстав стверджувати про процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Не відбулось у спірному випадку і фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі №160/25819/23 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко