ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 37/440
09.11.07
За позовом
До
Про
Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Труби"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська полімерна група"
визнання недійсним додатку № 4 до договору поставки № 0208/2005 - ПЕ від 02.08.2005 року специфікація № 4 від 17.10.2005 року
В засіданнях приймали участь представники сторін :
Від позивача : Кальмук Н.Б.- представник за довіреністю № б/н від 02.10.06 р.;
Від відповідача : Олейников О.В.- представник за довіреністю № 0410/07 від 04.10.2007 року; Великойваненко А.Г.- представник за довіреністю № 0806/07 від 08.06.2007 року;
Рішення прийняте 09.11.2007 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 30.10.2007 року по 09.11.2007 року для виготовлення повного тексту рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Труби" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська полімерна група" про визнання недійсним додатку № 4 до договору поставки № 0208/2005 - ПЕ від 02.08.2005 року специфікація № 4 від 17.10.2005 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37440, розгляд справи було призначено на 04.10.2007 року о 12-45.
Представник позивача в судове засідання 04.10.2007 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, але на адресу Господарського суду міста Києва надіслав телеграму, в якій просить суд розгляд справи відкласти.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2007 року надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позовні вимоги позивача є надуманими, не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичними обставинам справи. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав, які викладені письмові у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи неявку позивача в судове засідання 04.10.2007 року, а також приймаючи до уваги подане ним клопотання, розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2007 року заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 1 статті 81 1 ГПК України передбачено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи вищезазначені приписи ст. 81 1 ГПК України, а також й те, що повне фіксування технічними засобами є однією з конституційних засад судочинства, перелічених у ст. 129 Конституції України, а організація фіксування судового процесу технічними засобами є прерогативою суду, суд задовольнив заявлене клопотання позивача.
На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.10.2007 року судом оголошена перерва до 09.11.2007 року, про що сторони повідомлені під розписку
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, проте через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення участі у справі представника позивача в судовому засіданні. Судом подане клопотання відхиляється, оскільки відповідач є юридичною особою, а у відповідності до частини 1 статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, отже мав можливість направити в судове засідання іншого представника. Крім того, розгляд справи вже неодноразово відкладався, а в розумінні статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи обмежений та може бути продовжений лише за клопотання обох сторін. Відповідач проти продовження строку вирішення спору заперечує.
Крім того, позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення особи, підпис якої міститься в специфікації № 4 від 17.10.2005 року. Судом подане клопотання розглянуте та відхилене, оскільки у відповідності до статті 41 Господарського процесуального кодексу України призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов'язком. Суд не вбачає підстав для призначення по даній справі експертизи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів щодо вирішення питання, яке позивач пропонує поставити перед експертом.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України суд за згодою представника відповідача оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
02 серпня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»(покупець), в особі генерального директора Чушки на В.А., який діє на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська полімерна група»(постачальник), в особі директора Кирилюк Ю.В., який діє на підставі статуту, був укладений договір поставки № 0208/2005-ПЕ (договір), згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця товар, а покупець -прийняти та оплатити поставлений товар.
Умовами договору сторони встановили, що найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість товару погоджується сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Додатки до даного договору, погоджені та підписані сторонами, є невід'ємними частинами даного договору (п. п. 1,2, 10.3 договору).
Позовні вимоги позивача базуються на тому, що додаток № 4 до договору № 0208/2005-ПЕ від 02.08.2005 року (специфікація № 4 від 17.10.2005 року), укладений з боку позивача особою, яка не мала на те повноважень згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби», а тому за твердженням позивача у відповідності до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний судом недійсним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. 10 Роз'яснення ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.99 N 02-5/111 відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладання спірної угоди.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду 02/128-38 від 07.08.2007 року встановлено, що специфікація № 4 від 17.10.2005 року підписана зі сторони покупця від імені директора Палко Василем Йосиповичем. Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»за видатковою накладною № УПГ -0112 від 18.10.2005 року через представника Палко В.Й по довіреності ЯЛЕ № 154351 від 12.10.2005 року, який отримав продукцію на суму 167808,00 грн. Оплату за отриману продукцію ТОВ «АМТ-Труби» здійснило частково, сплативши лише 200,00 грн.
Крім того встановлено, що листом № 154 від 17.11.2005 року за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»була визнана заборгованість в сумі 167808,00 грн. перед ТОВ «Українська полімерна група»відповідно до специфікації № 4 від 17.10.2005 року.
Відповідно до статей 79, 80 Господарського кодексу України сторони належать до господарських товариств, які є юридичними особами.
Згідно статті 80 Цивільного кодексу України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.
Відповідно до частини 1 статті 92 цього Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»є юридичною особою і діє на підставі статуту.
Відповідно до п. п. 6.5, 6.6 статуту позивача в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди, виконавчим органом товариства є генеральний директор. Генеральний директор діє від імені товариства у межах встановлених чинним законодавством і статутом товариства. Генеральний директор має право без додатково доручення діяти від імені товариства і представляти його перед третіми особами, без додаткового погодження зі зборами учасників укладати договори (в т.ч. і зовнішньоекономічні), у тому числі договори купівлі-продажу, міни, лізингу, постачання, факторингу, підряду (в тому числі на капітальне будівництво), перевезення, позики, застави, схову, доручення комісії, сумісної діяльності, страхування, та інших операцій на суму, що не перевищує 25000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Таким чином, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа - орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у посадової особи представляти юридичну особу.
Разом з тим юридичній особі, від імені якої діяла посадова особа, що мала статус органу юридичної особи, але діяла за межами наданих повноважень, для визнання відповідного правочину недійсним надається можливість довести, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Позивач не довів суду того, що відповідач знав про обмеження генерального директора товариства при укладанні договору на суму, яка перевищує 25000,00 грн., а тому судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що директор не мав право підписувати лист № 154 від 17.11.2005 року.
Крім того відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Як встановлено судом, специфікацію № 4 від 17.10.2005 року підписав комерційний директор позивача Палко В.Й. Будь -яких доказів, які підтверджують повноваження Палко В.Й. на підписання даної угоди суду не надано.
Проте, у відповідності до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як встановлено, судом Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»вчинило дії щодо схвалення додатку № 4 від 17.10.2005 року, зокрема : надіслало лист № 154 від 17.11.2005 року, в якому визнавало отримання товару відповідно до специфікації № 4, частково оплатило отриманий товар (200,00 грн.), а тому дана специфікація № 4 від 17.10.2005 року є схваленою та дійсною.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що посилання позивача щодо недійсності спеціфікації № 4 від 17.10.2005 року є необгрунтованими та недоведеними, спростовуються доказами, які надані відповідачем для долучення до матеріалів справи, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ-Труби»про визнання недійсним додатку № 4 до договору поставки № 0208/2005 - ПЕ від 02.08.2005 року специфікація № 4 від 17.10.2005 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
І.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 21.12.2007 року