16 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/9219/24
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В. ,
представника позивача Михайлів В.С.,
представника відповідача Приходько О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 45 420,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що підполковник ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , не належно виконував свої обов'язки щодо організації кількісного та якісного обліку матеріальних засобів, забезпечення обліку та надійного зберігання ОВТ та МТЗ, відпрацювання звітної документації по засобам МТЗ, проведення інвентаризації військового майна в наслідок чого виникла нестача майна речової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 506 922,00 (п'ятсот шість тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
16 квітня 2022 року наказом № В-24 підполковника ОСОБА_1 , призначено наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 10.04.2022 № 97 на посаду начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважати таким, що з 16 квітня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.01.2023 № 78, за наслідками нестачі майна виявленої при прийомі - передачі посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 призначено службове розслідування.
30 січня 2023 року актом проведення службового розслідування було встановлено, що підполковник ОСОБА_1 порушив посадові обов'язки та вимоги ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, які зобов'язують кожного військовослужбовця знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів ЗС України; берегти державне майно; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна та не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду у розмірі 695853,68 грн, без урахування коефіцієнту кратності.
Запропоновано, притягнути відповідача до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, 40260 грн (15х2684). Стягнення провести з грошового забезпечення.
Наказом від 30.01.2023 № 84 «Про результати службового розслідування щодо відшкодування збитків, нанесених державі внаслідок нестачі майна, виявленої при прийомі - передачі посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - Наказ №84) начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності за неналежне виконання покладених на нього обов'язків з забезпечення порядку обліку, зберігання, використання військового майна внаслідок чого була завдана шкода державі, в частині відшкодування нестачі військового майна відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 на суму 40260 грн (сорок тисяч двісті шістдесят грн).
Наказано щомісячно стягувати з грошового забезпечення підполковника ОСОБА_1 кошти в розмірі 20 % розміру грошового забезпечення до повного відшкодування завданих збитків державі.
За час військової служби з винної особи стягнута сума завданої шкоди з місячного грошового забезпечення у розмірі - 5285,87 грн, з них: 2954,70 грн за січень 2023, 2331,17 грн за лютий 2023.
10 лютого 2023 року наказом №38 підполковника ОСОБА_1 начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення, на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 28.12.2022 № 507 звільнено у відставку відповідно підпункту «а» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком - у разі досягнення віку перебування на військовій службі), вважати таким, що справи та посаду здав, направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Сума невідшкодованої шкоди на момент звільнення становила 34974,13 грн.
Не погоджуючись із вищевказаним наказом ОСОБА_1 подано позов про визнання протиправним та скасування пунктів Наказу №84.
Чернігівським окружним адміністративним судом відкрито провадження та призначено розгляд справи №620/7026/23 у порядку спрощеного провадження без викликів сторін. За результатами розгляду рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення першої інстанції, за результатами розгляду якої Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції та задовольнив позов ОСОБА_1 .
У зв'язку із скасуванням пунктів Наказу №84 (причина скасування - неповнота проведення службового розслідування) залишилось не вирішене питання щодо відшкодування матеріальної шкоди завданої за наслідками нестачі майна, виявленої при прийомі - передачі посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Задля встановлення повного розміру збитків, осіб з числа військовослужбовців, винних у створенні нестачі військового майна, яке перебувало на балансі, вжиття заходів до їх притягнення до матеріальної відповідальності у межах передбачених законодавством строків начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 призначено дев'ять службових розслідувань (окремо за кожною службою за якими було виявлено нестачу ході прийому - передачі посади).
Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03.01.2024 №11 «Про призначення службового розслідування щодо нестачі військового майна речової служби» проведено службове розслідування в ході якого було встановлено, що факт заподіяння матеріальної шкоди державі відбувся, зокрема внаслідок:
- Невиконання своїх функціональних обов'язків начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 з організації службової діяльності та контролю за виконанням підлеглим особовим складом своїх функціональних обов'язків.
- Невиконання своїх функціональних обов'язків начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_1 який не вжив належних заходів з організації роботи відділення забезпечення, допустив порушення порядку обліку, зберігання, використання військового майна. Відсутність обладнаного місця зберігання військового майна, відсутність реального обліку виданого (зданого) військового майна, несвоєчасність, відсутність документів руху військового майна (доповідей) до вищестоячого командування.
Згідно відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна та довідки розрахунку вартості завданої шкоди державі внаслідок нестачі майна речової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2024 №3 розмір завданої шкоди становить 506 922,00 (п'ятсот шість тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні).
Ураховуючи, що завдані збитки державі внаслідок нестачі військового майна перевищують суму нарахування, яку згідно із законом можливо покласти на винну особу на загальну суму 416 082 (чотириста шістнадцять тисяч вісімдесят дві гривень) дану суму віднести за рахунок держави в повному обсязі.
Запропоновано, притягнути відповідача до обмеженої матеріальної відповідальності в судовому порядку у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб 45 420 грн (15 х 3 028).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №144 «Про результати службового розслідування щодо нестачі майна речової служби» зокрема, визначено завдання посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо підготовки та направлення відповідних документів для відшкодування завданої шкоди в судовому порядку згідно статті 12 Закону України №160-ІХ.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, зазначені норми прямо зазначають, що військова служба є публічною службою. Таким чином, відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, як матеріально відповідальна особа, спричинив шкоду державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом втрати майна в період здійснення ним повноважень, пов'язаних з виконанням завдань і функцій військовослужбовця.
Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на публічній службі, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди (збитків), навіть якщо притягнення такої особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про відшкодування такої шкоди (збитків) відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати від 5 грудня 2018 року у справі №11-892апп18, від 12 грудня 2018 року у справі №14-481цс18 та від 13 лютого 2019 року у справі №636/93/14-ц.
Відповідно до частини другої статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232- ХІІ.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №548-XIV (надалі - Статут).
Так, відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно з ст. 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Отже, обов'язок збереження ввіреного військового майна витікає із прямої норми закону, а відтак, об'єктивно не може бути невідомий військовослужбовцю.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент проведення службового розслідування).
Так, пунктом 1 Розділу ІІ Порядку визначено, що службове розслідування призначається у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно- правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Згідно із пунктом 1 Розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
В свою чергу, пунктом 7 Розділу І Порядку встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах» встановлено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно- просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах» з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство (затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997р. №300; далі за текстом Положення №300), згідно з п.п.3.1.7 якого у військових частинах (з'єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3 - 3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають: заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з інженерно-авіаційної служби - начальник технічної частини з питань аеромобільної підготовки та підпорядковані їм посадові особи; начальник служби ракетно-артилерійського озброєння; начальник інженерної служби; начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту; начальник зв'язку; начальник бронетанкової служби; начальник автомобільної служби; начальник метрологічної служби; начальник медичної служби; старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер); начальник фізичної підготовки та спорту; начальник фінансової служби; начальник служби (підрозділу) охорони праці; начальник адміністративно-господарчої частини штабу з'єднання; начальник квартирно-експлуатаційної служби; інші посадові особи військової частини (з'єднання) в межах своїх функціональних обов'язків.
Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України була затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017р. № 440 (далі за текстом Інструкція №440) і визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна. Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.
За визначенням п. 2 Інструкції №440 матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Отже, приписами Інструкції №440 укладення договору про матеріальну відповідальність працівника передбачено виключно у порядку трудового законодавства, що є очевидно не застосовним відносно військовослужбовця, котрий повинен забезпечувати збереження ввіреного майна у силу ст. 11 Статуту внутрішньої служби.
Відповідно пп. 3 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_8 , затвердженого наказом від 23.07.2021 № 431, п. 4.3.2. встановлено завдання відділення забезпечення, з яких: організація тилового та матеріально-технічного забезпечення; забезпечення обліку та надійного зберігання ОВТ та МТЗ, які рахуються за РТЦК та СП (в тому числі на короткостроковому та довгостроковому зберіганні); підготовка документів до списання чи переведення в іншу категорію ОВТ та МТЗ та надання їх за підпорядкованістю для прийняття відповідних рішень; відпрацювання звітної документації по засобам МТЗ, проведення інвентаризації військового майна, техніки.
Згідно функціональних обов'язків начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальник відділення забезпечення зобов'язаний (в тому числі): ...організовувати своєчасне отримання озброєння, військової техніки, а також видаткові засоби, згідно нарядів вищестоячих штабів; організовувати кількісний та якісний облік матеріальних засобів, своєчасно надавати звітність у встановленому порядку; щомісячно проводити звіряння даних обліку; організовувати і контролювати правильне використання, збереження, охорону видачу та облік матеріальних засобів в місцях зберігання.
Однак, як встановлено матеріалами службового розслідування підполковник ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 не належно виконував свої обов'язки щодо організації кількісного та якісного обліку матеріальних засобів, забезпечення обліку та надійного зберігання ОВТ та МТЗ, відпрацювання звітної документації по засобам МТЗ, проведення інвентаризації військового майна в наслідок чого виникла нестача майна речової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 506 922,00 (п'ятсот шість тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні).
Від так суд констатує, що у ході службового розслідування доведений факт неналежно виконання відповідачем свої обов'язки щодо організації кількісного та якісного обліку матеріальних засобів; забезпечення обліку та надійного зберігання ОВТ та МТЗ; відпрацювання звітної документації по засобам МТЗ, проведення інвентаризації військового майна в наслідок чого виникла нестача майна.
Однак ці порушення повністю охоплюються поняттям «не належне виконання службових обов'язків» і може бути підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
При цьому притягнення до матеріальної відповідальності допускається виключно до матеріально-відповідальної особи, у разі втрати майна прийнятого нею до матеріальної відповідальності.
При цьому суду не представлено доказів того, що відповідач приймав зникле майно під зберігання, надавав таке розпорядження іншій особі, чи взагалі знав про факт його надходження до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відтак, у судовому засіданні не доведено факту спричиненні відповідачем матеріальної шкоди позивачу.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача такої шкоди.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ