про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
21 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4424/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати 24 квітня 2020 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати 24 квітня 2020 року.
Судом відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи та законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)»
Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.
Проте, у спірний період та 2015-2020 роки, ч. 2 ст. 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
А тому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція ст. 233 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ.
Відповідний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21 та від 02.03.2023 року у справі № 460/14618/21, від 27.04.2023 року у справі №300/4201/22 який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень ч. 2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок застосовано також Верховним Судом у постанові від 07.10.2024 р. по справі №500/7802/23.
Дані обставини вказують на необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання про залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, а тому суд відмовляє у його задоволенні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 122, 240, 241-243, 248 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна