про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4706/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій об ласті, щодо відмови Листом від 03.09.2024 року № 3943-3724/Н-17/8-2400/24 здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатиш ОСОБА_1 , на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплата» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №600/4410/21-а , частини основного розміру пенсії в сумі 161 328,52 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити по місячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №600/4410/21-а , частини основного розміру пенсії в сумі 161328,52 грн за період з 01,12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій об ласті, щодо відмови листом від 03.09.2024 року № 3943-3724/Н-17/8-2400/24 здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року у справі №600/2041/22-а, частини основного розміру пенсії в сумі 395158,82 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити по місячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року у справі №600/2041/22-а, частини основного розміру пенсії в сумі 395158,82 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови Листом від 03.09.2024 року № 3943-3724/Н-17/8-2400/24 здійснити помісячний роз рахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати до нарахованої в рамках виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року у справі №600/2041/22-а, частини основного розміру пенсії в сумі складає 179510,37 грн за період з період з 01.12.2019 року по 31.01.2023 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року у справі №600/2041/22-а, частини основного розміру пенсії в сумі 179510,37 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови листом від 03.09.2024 року № 3943-3724/Н-17/8-2400/24 здійснити помісячний роз рахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати до нарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №600/7599/23-а, (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №600/2557/23-а), частини основного розміру пенсії в сумі 50451,61 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії);
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати донарахованої в рамках виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №600/7599/23-а, (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №600/2557/23-а), частини основного розміру пенсії в сумі 50451,61 грн за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що предметом спору є нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати нарахованої частини основного розміру пенсії.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
У свою чергу питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
Отже, суд доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Крім того, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20 (провадження № К/990/129/22), у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати. З першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду. Отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Позивач вказує, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по пенсії підлягає за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року (по день після якого розпочалась виплата перерахованої пенсії). Водночас, до суду позов подано лише 16.10.2024 р., тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду та без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку.
При цьому, суд наголошує, що звернення до відповідача щодо виплати спірної компенсації та отримання листа з відмовою у вказаній виплаті не є початком відліку строку на звернення до суду з даними позовними вимогами, а свідчить лише про початок вжиття позивачем заходів для захисту і відновлення порушеного права.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати обґрунтування та докази щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна