21 жовтня 2024 року Справа № 580/9924/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9924/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
08.10.2024 вх. №47297/24 позивач у позовній заяві просить (редакція від 09.10.2024 вх. №47523/24):
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає в тому, що посадові особи не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на запит про інформацію від 10.12.2023;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 під час розгляду скарги від 15.02.2024 не забезпечив реалізацію заявленого права позивача викласти аргументи особі, що перевірятиме скаргу;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 під час надання відповіді на скаргу від 15.02.2024 (інформував, що скарга не підлягає задоволенню) не роз'яснив порядок оскарження прийнятого рішення;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надана відповідь на скаргу від 05.06.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 05.06.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що військовою частиною НОМЕР_4 не надано відповідь на скаргу від 14.03.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 надати письмову відповідь на скаргу від 14.03.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що посадові особи військової частини не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на запит на інформацію від 15.02.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 не надіслав до належного розпорядника запит на інформацію від 15.02.2024, знаючи (за своїм статусом або характером діяльності щодо запитуваної інформації) про дозу опромінення за час перебування у Київській області у червні-липні 2022 в складі 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 ;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 під час надання 20.04.2024 відповіді на запит про інформацію від 15.02.2024, не надав копії завіреної належним чином копії рапорту позивача на відпустку від 24.03.2023;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 09.04.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 09.04.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 під час розгляду скарги від 18.05.2024, не забезпечив реалізацію прав викласти аргументи особі, що перевірятиме скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 18.05.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 18.05.2024;
-визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 26.06.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 26.06.2024;
-визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_4 під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.05.2024 не надав відповідь по суті у межах компетенції, не надіслав скаргу за належністю до органу або посадової особи для розгляду у межах компетенції;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 розглянути скаргу від 18.05.2024 по суті у межах компетенції і надати обґрунтовану відповідь, або надіслати зазначену скаргу за належністю до органу або посадової особи для розгляду у межах компетенції, про що проінформувати позивача;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що посадові особи військової частини не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на запит про інформацію від 31.03.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що посадові особи цієї військової частини не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на запит про інформацію від 31.03.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у тому, що на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» у військовій частині НОМЕР_4 не створена та не оприлюднена електронна пошта, що призначена для надсилання громадянами запитів на інформацію;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 створити електронну пошту для надсилання громадянами запитів на інформацію, адресу цієї електронної пошти оприлюднити та додатково повідомити ОСОБА_1 ;
-визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у тому, що надаючи відповіді (від 11.04.2024, від 11.06.2024) на запит від 31.04.2024 військова частина НОМЕР_4 не проінформувала позивача про те, яким чином подавати звернення до військової частини НОМЕР_4 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» шляхом використання мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 надати відповідь на перший пункт прохальної частини запиту про інформацію від 31.03.2024, про те, яким чином подавати звернення до військової частини НОМЕР_4 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» шляхом використання мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку;
-визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 під час розгляду скарги від 20.05.2024 не надав відповідь на скаргу по суті у межах компетенції, або ж не надіслав скаргу за належністю до органу або посадової особи для розгляду у межах компетенції;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 розглянути скаргу від 20.05.2024 по суті в межах компетенції і надати обґрунтовану відповідь, або ж надіслати зазначену скаргу за належністю до органу або посадової особи для розгляду у межах компетенції, про що проінформувати ОСОБА_1 ;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_5 під час розгляду скарги від 09.06.2024 не розглянув її по суті, помилково вважаючи, що скарги від 20.05.2024 та від 09.06.2024 мають однакові вимоги;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 розглянути скаргу від 09.06.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_6 за порушення прав під час розгляді скарги від 20.05.2024 та за нерозгляд цією посадовою особою по суті цієї скарги, що була надіслана за належністю з Міністерства оборони України;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_6 , яка полягає в тому, що посадові особи військової частини не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на скаргу від 20.05.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_6 , яка полягає в тому, що начальник адміністративного управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_7 під час розгляду скарги від 20.05.2024 не забезпечив реалізацію прав викласти аргументи особі, що перевірятиме скаргу, а також брати участь у перевірці скарги;
-визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_7 , яка полягає в тому, що начальник адміністративного управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_7 під час надання відповіді на скаргу від 20.05.2024, якою інформував, що скарга не підлягає задоволенню, не роз'яснив порядок оскарження прийнятого рішення;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 , яка полягає в тому, що надаючи відповіді на запит від 31.03.2024 не проінформувала про те, яким чином подавати звернення до військової частини НОМЕР_8 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом використання мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_5 надати відповідь на запит на інформацію від 31.03.2024, про те, яким чином подавати звернення до військової частини НОМЕР_5 у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом використання мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 20.05.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 20.05.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 09.06.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 09.06.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 під час розгляду скарги від 01.04.2024 не надав відповідь на скаргу по суті у межах компетенції/не надіслав скаргу за належністю до органу або посадової особи для розгляду у межах компетенції;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 належним чином розглянути скаргу від 01.04.2024, розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_6 за порушення чинного законодавства під час розгляду скарги від 14.02.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 01.04.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 01.04.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надано відповідь на скаргу від 27.05.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 27.05.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у нереєстрації рапорту від 12.05.2024 в строки;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 , яка полягає в тому, що тимчасово виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 під час розгляду рапорту від 12.05.2024 не надав відповіді на один із пунктів прохальної частини рапорту щодо переведення;
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_7 , яка полягає в тому, що посадові особи цієї військової частини не надали у термін, встановлений чинним законодавством України, відповідь на запит про інформацію від 12.06.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_6 надати письмову відповідь на запит ОСОБА_1 про інформацію від 12.06.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає в тому, що Міністерством оборони України не надана відповідь на скаргу від 04.08.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати письмову відповідь на скаргу від 04.08.2024.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 КАС України).
Позивач формує вимоги до посадових осіб без дотримання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України. Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).
Судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового і немайнового характеру до кожного відповідача. Додатково позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати, проте суму не зазначає та адміністративний позов з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо суб'єктів владних повноважень - відповідачів не оформляє, відомості щодо електронного кабінету не повідомляє. До позову не додано квитанції про сплату судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру щодо запитів і скарг чи доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
Якщо в позові об'єднано дві і більше немайнові вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо. Коли кожна з вимог є самостійною похідною вимогою, то варто врахувати висновки Верховного Суду у справі № 758/5118/21, провадження № 61-5554сво23 ЄДРСР 113721711.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з подальшими змінами та доповненнями. Згідно із ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX встановлений прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2024 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028 грн. За подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, належний до сплати судовий збір за подання позовної заяви складає 1211,20 грн за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, проте за сформованої редакції вимог - посадові особи співвідповідачами у адміністративному позові не визначені.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Під час розгляду справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Вимоги позивач формує щодо запиту про інформацію від 10.12.2023, 15.02.2024, щодо скарг від 15.02.2024, 14.03.2024, проте не зазначає з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду за кожним зверненням.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Додатково ОСОБА_1 у позовній заяві просить витребувати з військової частини НОМЕР_4 оригінали доказів: - лист військової частини НОМЕР_4 від 28.05.2024 №502/16/542 (підтверджує факт, що відповідь військової частини НОМЕР_4 від 11.04.2024 №502/16/445 позивачеві надіслано засобами СЕДО через стройову частину військової частини НОМЕР_9 , зазначено про те, що за адресою, яка вказана у запиті про інформацію, позивач кореспонденцію не отримує); - відповідь військової частини НОМЕР_4 від 11.04.2024 №502/16/445 (підтверджує факт, що у військовій частині НОМЕР_4 відсутня офіційна електронна пошта відповідно до Закону України «Про звернення громадян» відсутня можливість подати звернення), а також витребувати з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оригінали доказів:
- відповідь Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області від 28.06.2024 №38710.4/К-20069.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 05.06.2024 відкрите провадження);
- відповідь Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області від 02.08.2024 №45788.4/К-12337.3/24/1/53 (підтверджує факт, що для реалізації прав позивача під час розгляду скарги від 05.06.2024 позивача запрошували взяти участь у відеоконференції);
-відповідь Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Черкаській області від 02.05.2024 №26749.4/К-13311.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 09.04.2024 відкрите провадження);
- відповідь Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 19.06.2024 №36125.4/К-13311.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 09.04.2024 прийняте рішення про завершення провадження у зв'язку з поновленням прав позивача);
- відповідь Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17.07.2024 №42143.4/К-13311.3/24/1/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 18.05.2024 відкрите провадження, у відповіді дата скарги помилково вказана невірно, замість 18.06.2024 - 18.05.2024);
- відповідь Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22.07.2024 №43151.4/К-22917.3/24/1/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 26.06.2024 підстави для відкриття провадження не знайдені);
- відповідь Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 19.06.2024№36399.4/К-18118.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 20.05.2024 відкрите провадження);
- відповідь Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області від 10.07.2024 №40998.4/К-20555.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 09.06.2024 відкрите провадження);
- відповідь Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області від 28.08.2024 №51581.4/К-18118.3/24/53 (підтверджує факт, що за результатом розгляду скарги від 20.05.2024 провадження завершено); та витребувати з АТ «Укрпошта» оригінали доказів: відповідь АТ «Укрпошта від 19.09.2024 №1853-K-2024082810193-В (підтверджує факт, що причиною, через яку рекомендоване відправлення №1401306419925 повернута відправнику).
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, проте позивач всупереч нормам не обґрунтовує обставини, які може підтвердити цей доказ, не додає підтвердження самостійного отримання зазначеного доказу.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_9 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України). У випадку не повідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст.80 КАС України). У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (ч.9 ст.80 КАС України).
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
У додатку до позовної заяви без опису і без зазначення кількості аркушів кожного додатка надані копії документів (насипом у коробці) усупереч вимог ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ. Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим). Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Суд доходить висновку про необгрунтованість клопотання за відсутності доказів про самостійне вжиття заходів позивачем на виконання п.2 ст.80 КАС України з метою їх отримання від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, АТ «Укрпошта», Військової частини НОМЕР_4 .
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 94, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні необгрунтованого клопотання про витребування доказів від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, АТ «Укрпошта», Військової частини НОМЕР_4 - відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування об'єднання або роз'єднання позовних вимог; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо кожного із відповідачів (юридичних осіб та посадових осіб суб'єктів владних повноважень) та оформленням переліку додатків до адміністративного позову із зазначенням кількості аркушів кожного наданого додатку; доказу сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру у розумінні вимог ст.5 КАС України у сумі 1211.20 грн х0.8 (або документів на підтвердження звільнення від сплати судового збору) до кожного із відповідачів з дотриманням вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України у контексті необхідності обгрунтування змісту і характеру порушеного права кожним із обраних відповідачів з урахуванням позиції ВПВС у п.43 у справі № 990/150/23 щодо альтернатив ( позивач використовує «або ж» ); обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із окресленням дати з якою позивач пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та доказами на підтвердження щодо кожної скарги, заяви, запиту, звернення, подання рапорту.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА