Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2007 р. Справа № 45/346-07
вх. № 10073/5-45
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Люшня Н.А
за участю представників сторін:
позивача - Куліков І.Є., доручення № 01/07 від 05.02.2007 року відповідача - Макаров І.П., доручення від 08.10.2007 року
розглянувши справу за позовом Регіонального технічного центру "Універсал-комплект" ТОВ, смт. Нова Водолага
до ТОВ АФ "Подолівська", с. Барвінкове
про стягнення 3850,16 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3396,39 грн. основного боргу, 172,53 грн. інфляційних, 281,24 грн. пені, а також відшкодувати позивачу судові витрати мотивуючи тим, що позивач за договором № 01/01-04 від 01.01.2007 р. на підставі накладних передав відповідачеві товар, а відповідач товар отримав, проте свої зобов'язання по оплаті виконав лише частково.
Позивачем в засіданнях суду 16.11.2007 року та 12.12.2007 року було заявлене клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи. Позовні вимоги позивач підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти заявленого клопотання позивача не заперечував. Проте відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Відповідач зазначає, що ним виконані зобов'язання по оплаті за накладними по яким передавався товар відповідачу, окрім накладної № 12/04-005 від 12.04.2005 р. на суму 23,40 грн., в цій частині позивач позовні вимоги визнає. Посилання позивача на накладну № 29/01-02 від 29.01.2007 р. на суму 3015,00 грн. є безпідставними, оскільки за вказаною накладною відповідач не отримував товар.
Суд, розглянувши клопотання позивача, обговоривши його з представниками сторін, присутніми в засіданні суду, вважає за необхідне в заявленому клопотанні відмовити. В матеріалах справи, а також в журналі обліку видачі доручень відсутнє доручення на яке посилається позивач, повноваження особи на отримання товару за накладною № 29/01-02 від 29.01.2007 р. для підприємства-відповідача відсутні.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 01.01.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 01/01-04. Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товари - запасні частини до сільськогосподарської техніки, що підтверджено видатковими накладними, таким чином свої зобов'язання по договору виконав повністю. Проте відповідач здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар.
30.07.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 25/05, в якій вказувалось, що відповідачем порушено умови договору щодо терміну розрахунків за поставлений товар, проте відповідачем відповіді на претензію не надано.
Згідно ст.712 ЦКУ до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договорами.
Відповідно до ст. 664 ЦК України моментом виконання обов'язку продавця передати товар та цей обов'язок вважається виконаним при:
1) врученні товару покупцеві якщо товар доставляється продавцем;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару. Договором може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання па кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб.
До договорів повинні бути додані розписки матеріально-відповідальних осіб, що вони ознайомлені з Правилами приймання товарів за їх особистими підписами.
Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачей (покупців). Порядок використання доручень регулюється Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.96 р. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей (зареєст. у Мінюсті України 12.06.96 р. № 293/1318).
Доручення на отримання цінностей є первинним документом, у якому зафіксовано рішення керівника підприємства про уповноваження конкретну особу отримати для підприємства по переліку та у відповідній кількості товарно-матеріальні цінності. Без доручення не може бути виписаний або підписаний інший первинний документ - накладна, яка є дозволом для здійснення господарської операції по видачі цінностей і яка відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Відповідно до вимог вказаної Інструкції № 99 забороняється відпускати товар у разі пред'явлення доручення, яке видано з порушенням встановленого порядку заповнення, тим більше, зовсім без доручень.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
В засіданні суду 12.12.2007 року відповідачем в обґрунтування своєї позиції було надано журнал доручень на отримання ТМЦ за 2007 рік в оригіналі (копія міститься в матеріалах справи), з якого вбачається, що доручення на отримання товару за накладною № 29/01-02 від 29.01.2007 року на суму 3015,00 грн. відсутнє, що підтверджує заперечення відповідача в цій частині позовних вимог.
Отже, як вбачається із матеріалів справи позивачем не доведений факт отримання відповідачем товару за накладною № 29/01-02 від 29.01.2007 року на суму 3015,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 3015,00 грн. за накладною № 29/01-02 від 29.01.2007 року є безпідставними та необґрунтованими, суперечать приписам діючого законодавства та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Передача товару за накладною № 12/04-005 від 12.04.2005 р. на суму 23,40 грн., яка є предметом даного провадження, відбувалась саме в межах договору поставки № 01/01-04 від 01.01.2007 р., відповідачем позовні вимоги в цій частині визнані. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 23,40 грн. вбачаються судом обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 41, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні клопотання позивача про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи відмовити.
У позові відмовити частково.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська", 64700, Харківська обл., Барвінківський район, с. Барвінкове, вул. Скрипника, 6 (в тому числі з п/р 260053016776 а АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931, ЄДРПОУ 32414467) на користь позивача - Регіонального технічного центру "Універсал-Комплект" ТОВ, 63200, Харківська обл., Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Заводська, 1 (п/р 26000300922 в АКБ "Меркурій" в м. Харкові, МФО 351663, ЄДРПОУ 3172915) - 23,40 грн. суми боргу, 51,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 17 грудня 2007 року.
Суддя Калініченко Н.В.