про забезпечення позову
21 жовтня 2024 р. справа № 400/9508/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дiї відповідача щодо вiдмови у наданнi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , вiдстрочки вiд призову на вiйськову службу пiл час мобілізації на пiдставi пункту третього частини першої cтатті 23 Закону України "Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю" (протокол комісії № 28 вiд 20.09.2024 року та повiдомлення від 22.09.2024 року № 5/11131);
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про вiдстрочку вiд призову на вiйськову службу пiд час мобілізації на пiдставi пункту третього частини першої статтi 23 Закону України "Про мобiлізацiйну пiдготовку та мобiлізацiю".
21 жовтня 2024 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що в зв'язку з відмовою у наданні відстрочки від мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено йому повістку № 280-Кп від 07.10.2024 року з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Натомість, позивач вказує, що має право на відстрочку від мобілізації, оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років.
Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Таким чином, за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається до суду тільки у випадку необхідності надання додаткових пояснень та/або доказів. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання для розгляду зави про забезпечення позову, так як всі доводи викладені в заяві про забезпечення позову, до якої додані докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 150 ч. 1, 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
22.09.2024 року ОСОБА_1 вручено повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказано, що за результатами розгляду заяви, протоколом комісії від 20.09.2024 року № 28, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови є відсутність рішення суду про усиновлення дитини.
У зв'язку з відмовою у наданні відстрочки від мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено позивачу повістку № 280-Кп від 07.10.2024 року, за якою його призивають на військову службу під час мобілізації та відправляють до місць проходження військової служби. Повісткою зобов'язано прибути 11.10.2024 року о 8:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу вище зазначених норм вбачається, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
При цьому, особа, яка має право на відстрочку/бронювання, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, суд доходить висновку, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
На цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, в даному випадку суд стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно ОСОБА_1 будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено.
Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Додатково суд зазначає, що у наведених правовідносинах важливо знайти баланс між приватним інтересом заявника та публічним інтересом щодо забезпечення мобілізації в Україні. Однак, віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, яке прийнято протоколом 20.09.2024 року № 28 в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від мобілізації та зобов'язання повторно розглянути заяву про вiдстрочку вiд призову на вiйськову службу пiд час мобілізації.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ст. 151 ч. 1, 2 КАС України).
Позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби позивача ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Керуючись ст. ст. 151, 154, 156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, задовольнити частково.
2. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
3. У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову, відмовити.
4. Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвала суду набрала законної сили 21.10.2024 року.
6. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
7. Примірник ухвали про забезпечення позову направити позивачу та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз