21 жовтня 2024 р. № 400/6758/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 липня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (грошового забезпечення) при звільненні, а саме за період з 27.05.2024 по 13.06.2024;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку (грошового забезпечення) при звільненні, а саме за період 27.05.2024 по 13.06.2024;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704);
зобов'язання відповідача за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок, нарахування та доплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби згідно до вимог пункту 1 Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.09.2014 № 460, в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, тобто з розрахункової величини - 80 % (4 відсотки *20 місяців) із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови № 704, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023»;
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби згідно до вимог пункту 1 Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.09.2014 № 460, в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, тобто з розрахункової величини - 80 % (4 відсотки *20 місяців) із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови № 704, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та доплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року інших щомісячних основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок, нарахування та доплату інших щомісячних основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування під час складання грошового атестату розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби розрахованої згідно до вимог пункту 1 Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014. № 460.
зобов'язання відповідача виготовити та направити новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби розрахованої згідно до вимог пункту 1 Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (п. 3 розділу ІІ) та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз.8 п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. №393 (зі змінами) (Додаток 1 до листа Департаменту фінансів МО України від 28.03.2018 №248/3/6/855) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зі зазначенням розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача виготовити та направити довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (п. 3 розділу ІІ) та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз.8 п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. №393 (зі змінами) (Додаток 1 до листа Департаменту фінансів МО України від 28.03.2018 №248/3/6/855) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зі зазначенням розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач протиправно визначав у 2022-2023 роках його посадовий оклад та окладу за військовим (спеціальним) званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, а не з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом відповідно на 01.01.2022 і 01.01.2023. Як наслідок, відповідач виплатив позивачу у 2022 і 2023 роках не в повному обсязі його грошове забезпечення. Таке невірне нарахування грошового забезпечення, на переконання позивача, вплинуло на розмір його пенсії, оскільки у грошовому атестаті та відповідних довідках зазначено занижені дані про його грошове забезпечення.
18.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/6758/24 в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 27.09.2022 по 19.05.2023.
26.07.2024 представниця позивача подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій вона просила відкрити провадження у справі № 400/6758/24, за результатами розгляду якої 29.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в її задоволенні, а також про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
зобов'язання відповідача за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок, нарахування та доплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704);
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та доплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року інших щомісячних основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язання відповідача за період з 27.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок, нарахування та доплату інших щомісячних основних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.
Водночас 29.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження щодо інших позовних вимог.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 зупинено провадження у справі № 400/6758/24 до розгляду П'ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги позивачка на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 29.07.2024 у справі № 400/6758/24.
10.09.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення та про залишення ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 без змін.
27.09.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження в адміністративній справі № 400/6397/24 та про продовження її розгляду.
Позовна заява з додатками, ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 та від 27.09.2014 суд направив відповідачу в його електронний кабінет, які отримані ним відповідно 15.07.2024, 29.07.2024 і 27.09.2024, що підтверджується квитанцією та довідками про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи частину шосту статті 162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У період з 27.09.2022 по 27.05.2024 позивач проходив у відповідача військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2022 № 254 і від 27.05.2024 № 152.
Зі змісту Довідки відповідача від 11.06.2024 № 24/5/419 та грошового атестата від 09.06.2024 № 24/5/109 слідує, що при розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням позивача у період з жовтня 2024 року по квітень 2024 року відповідач застосовував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а саме: 1762,00 гривні.
Відповідно до виписки до карткового рахунку позивача 13.06.2024 на його картковий рахунок зараховано грошове забезпечення при звільненні за травень 2024 року у червні 2024 року.
08.07.2024 позивача подав відповідачу звернення, у якому просив перерахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 27.09.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також виготовити новий грошовий атестат і довідки про його грошове забезпечення.
Ні позивач, ні відповідач не подали до суду відповіді відповідача за результатами розгляду вищевказаного звернення позивача.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу ХХХІ Порядку № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Пунктом 4 розділу ХХХІІ Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
Відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
Таким чином, у разі звільнення з військової служби військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, йому виплачується компенсація за всі дні щорічної основної та додаткової відпустки і одноразова грошова допомога, розміри яких обчислені виходячи із його грошового забезпечення на день звільнення, зокрема та не виключно, із його посадового окладу та окладу за військовим званням.
Додатками 1 і 14 до Постанови № 704 встановлено відповідно тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з приміткою 1 до додатку 1 і приміткою 1 до додатку 14 Постанови № 704 (у редакціях, що застосовувалися з 01.10.2020) відповідно посадові оклади за розрядами тарифної сітки і оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови № 704.
Пунктом 6 Постанови № 103 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, підпунктом 1 пункту 3 цих Змін було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 шляхом викладення його в новій редакції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 826/6453/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Відповідно до частини дев'ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, на день виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 був чинним у редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103.
Аналогічний правовий висновок щодо правових наслідків втрати чинності нормативно-правовим актом на підставі рішення суду міститься у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19.
Крім цього, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, постановлено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
В абзаці третьому підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Правовим наслідком скасування Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови № 103, а також Постановою № 481 підпункту 1 пункту 3 змін, що вносилися до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, є те, що вказаний підпункт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.
Таким чином, на день виникнення спірних правовідносин абзац перший пункту 4 Постанови № 704 був чинним у редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103, тобто у первинній редакції.
Разом з тим, згідно з пунктом 2 Постанови № 481 до абзацу першого пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як наслідок, до дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) абзац перший пункту 4 Постанови № 704 був чинний у первинній редакції, тобто без врахування змін, що вносились до цього пункту Постановою № 103.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що під час проходження позивачем військової служби з 01.01.2020 по 0208.2021 включно відповідач при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення зобов'язаний був застосовувати абзац перший пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, що була чинна до 19.05.2023 включно, а саме в такій:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.»
Тобто для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 15.03.2023 № 420/6572/22.
З наведеного слідує, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням за період проходження позивачем військової служби у відповідача з 27.09.2022 по 19.05.2023 необхідно застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а саме: у розмірі відповідно 2481,00 грн і 2684,00 гривні.
Відповідно до Порядку № 260 більшість інших видів грошового забезпечення військовослужбовців нараховуються та виплачуються з врахуванням розміру посадового окладу та (або) окладу за військовим званням за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про їх надання, зокрема:
щомісячні основні види грошового забезпечення, у тому числі, надбавка за вислугу років (розділу IV Порядку № 260);
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу (розділ V Порядку № 260), надбавка за особливості проходження служби (розділ VІ), надбавка за кваліфікацію (розділ VІІІ), надбавка за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу (розділ ІХ), надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць і фахівців, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць (розділ Х), надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень (розділ ХІ), надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (розділ ХІІ), надбавка за почесні звання (розділ ХІІІ), надбавка за спортивні звання (розділ ХІV), доплата за науковий ступінь та за вчене звання (розділ ХV), премія (розділ ХVI), морська винагорода (розділ ХVІІ) тощо);
одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі, грошова допомога для оздоровлення (розділ ХХІІІ Порядку № 260), виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (розділ ХХIV Порядку № 260);
компенсації за всі невикористанні дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки (пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260);
одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби (пункт 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260).
Відтак розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії позивача за період його служби з 27.09.2022 по 19.05.2023 підлягають обчисленню, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Тому позовні вимоги щодо зазначення відповідачем у відповідних довідках додаткових видів грошового забезпечення, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», за період з 27.09.2022 по 19.05.2023 підлягають задоволенню.
Натомість відповідно до пункту 11.2 розділу 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказа Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104), в грошовому атестаті зазначаються розміри видів грошового забезпечення, виплачені суми і дата, до якої включно їх виплачено.
Тобто в грошовому атестаті зазначаються розміри грошового забезпечення, які обчислені виходячи із грошового забезпечення військовослужбовця на день його звільнення.
Вище суд встановив, що компенсація за всі дні щорічної основної та додаткової відпустки і одноразова грошова допомога, розміри яких обчислені також виходячи із його грошового забезпечення на день звільнення.
Відповідно до пункту 1 наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2024 № 152 у зв'язку зі звільненням позивача з військової служби його виключено з 27.05.2024 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Зі змісту Довідки відповідача від 11.06.2024 № 24/5/419 та грошового атестата від 09.06.2024 № 24/5/109 слідує, що при звільненні позивача з військової служби його грошове забезпечення розраховане виходячи з розміру 1762 гривні.
Абзацом першим пункту 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній з 20.05.2023, тобто на день звільнення позивача з військової служби) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З наведеного слідує, що відповідач правомірно обчислив розмір компенсації за всі дні щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги, а також розміри видів грошового забезпечення, зазначені в грошовому атестаті від 09.06.2024 № 24/5/109, виходячи з розміру 1762 гривні.
Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, то суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Абзацом третім пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до абзацу третього пункту 7 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, особі, звільненій з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військова частина, в якій вона проходила військову службу, зобов'язана виплатити їй усе належне грошове забезпечення.
Спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців, не встановлено відповідальність військових частин за невиплату або несвоєчасну виплату військовослужбовцю всіх належних сум. З метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації в цих правовідносинах суд прийшов до висновку про можливість застосування норм КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення з військової служби.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 823/1023/16 і від 05.03.2021 у справі № 120/3276/19-а.
Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України обумовлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
З наведеного слідує, що стаття 116 КЗпП України оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 КЗпП України передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.
Тому застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності здійснюється у разі невиплати грошового забезпечення у повному розмірі на день виключення особи зі списків особового складу військової частини.
Виключенням із цього правила є надання військовослужбовцем на те відповідної згоди, передбаченої пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Ці висновки корелюються з позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, згідно з якою під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Аналіз такого правового врегулювання дає змогу зробити правовий висновок, який випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України про те, що якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягнення балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.
Разом з тим, відповідно до статті 117 КЗпП України час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.
Суд встановив, що відповідно до пункту 1 наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2024 № 152 у зв'язку зі звільненням позивача з військової служби його виключено зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення з 27.05.2024.
Згідно з випискою до карткового рахунку позивача 13.06.2024 на його картковий рахунок зараховано грошове забезпечення при звільненні за травень 2024 року у червні 2024 року.
З наведеного слідує, що відповідач несвоєчасно виплатив позивачу належне йому грошове забезпечення при звільненні. Тому він зобов'язаний був виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при виключенні позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а саме: за період з 28.05.2024 по 13.06.2024, що становить 17 календарних днів (менше шести місяців).
Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до абзаців першого і четвертого пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Положеннями абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 передбачено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 № 24/5/419 розмір грошового забезпечення позивача за березень і квітень 2024 року (останні два календарні місяці служби, що передували місяцю виключенню зі списків особового складу відповідача) відповідно становили:
23296,88 грн (?3000,00 (посадовий оклад) + ?950,00 (оклад за військовим званням) + ?987,50 (надбавка за вислугу років) + ?18359,38 (щомісячні додаткові види грошового забезпечення) = ?23296,38);
8146,88 грн (?3000,00 (посадовий оклад) + ?950,00 (оклад за військовим званням) + ?987,50 (надбавка за вислугу років) + ?3209,38 (щомісячні додаткові види грошового забезпечення) = ?23296,38).
Середньоденний заробіток позивача за останні два календарні місяці, що передували місяцю його виключення зі списків особового складу відповідача становить 515,47 грн (?23296,88 (грошове забезпечення за березень 2024 року) + ?8146,88 (грошове забезпечення за квітень року)) / (31 (кількість днів березня) + 30 (кількість днів квітня)) ? ?515,47).
Середній заробіток позивача з 28.05.2024 (наступний день після дня виключення позивача зі списків особового складу відповідача) по 13.06.2024 (день повного розрахунку відповідача з позивачем) складає 8762,99 грн (?515,47 (середньоденний заробіток позивачки) Х 17 (календарних днів затримки розрахунку при звільненні за період з 28.05.2024 по 13.06.2024) = ??8762,99).
Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період 28.05.2024 по 13.06.2024 в розмірі 8146,88 грн підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.05.2024 по 13.06.2024.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.05.2024 по 13.06.2024 у сумі 8762 (Вісім тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 99 копійок.
4. Визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зі зазначенням розміру грошового забезпечення за період з 27.09.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) виготовити та направити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зі зазначенням розміру грошового забезпечення за період з 27.09.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 21 жовтня 2024 року