21 жовтня 2024 року м.Київ № 320/3428/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчиненої відповідачем на виконання рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,
05.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 320/3428/19 позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
21.11.2019 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 320/3428/19.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 на підставі наявних у матеріалах пенсійної справи довідок та з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 7466,60 грн. Сума доплати по перерахунку за період з 01.01.2016 по 09.10.2019 становить 59821,44 грн.
11.03.2024 до канцелярії Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, у якій він просить суд надати відповіді на наступні питання: чи обмежується перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення лише періодом з 01.01.2016 по « 01.12.2024 року згідно рішення КОАС № 320/3428/19 від 09/09/2019 та у якому розмірі від суми грошового забезпечення (90% чи 70%) ГУ Пенсійного фонду України в Київській області повинно з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області» від 07.05.2021 року № 26 з урахуванням раніше виплачених сум. Також позивач просить суд винести ухвалу суду і зобов'язати ГУ ПФУ в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% , в тому числі із 01.12.2019 та надалі на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області» від 07.05.2021 №26 з урахуванням раніше виплачених сум, який є постійним і незмінним при наступних перерахунках пенсії і не обмежується будь-яким періодами.
Матеріали вказаної заяви були передані судді для подальшого розгляду 21.10.2024.
Згідно частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про розяснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи положення статті 254 КАС України, суд вирішив здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи, наведені заявником у заяві роз'яснення судового рішення судом встановлено, що в її обґрунтування покладено твердження позивача про незрозумілість мотивувальної частини ухвали про закриття провадження в частині визначення підсудності.
З огляду на вказане, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відтак, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз'яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Водночас, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі № 826/13542/15.
Таким чином, зазначене свідчить, що роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення воно не може бути виконане, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення згідно норм КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що вичерпного переліку критеріїв для визначення незрозумілості рішення правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана норма передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.
Таким чином, роз'яснення судового рішення може мати місце, якщо таке рішення є об'єктивно незрозумілим. Особиста незгода заявника з прийнятим рішенням не передбачена законом як підстава для його роз'яснення.
Проаналізувавши твердження заявника щодо необхідності роз'яснення судового рішення, дослідивши зміст рішення на предмет відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, враховуючи те, що суд розглядає і вирішує справу не інакше як за позовною заявою, поданою позивачем відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення, а саме рішення від 10.07.2019, оскільки ані зміст рішення, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.
Слід зазначити, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №320/3428/19 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах вимог та не допускає неоднозначного трактування.
Окремо, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Суд звертає увагу, що метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, а отже вимога позивача про роз'яснення дії рішення щодо періоду, який знаходиться за межами предмету спору на час розгляду цієї справи, є вимогою на майбутнє та не підлягає задоволенню.
За таких обставин заява позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись статтями 2, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019.
Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.