21 жовтня 2024 року № 320/47789/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України в місті Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України в місті Києві в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в направленні до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 15578 грн., викладені у листі № 2600-0603-8/205547 від 19.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 15 578 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу квартири 16.08.2023 ним було придбано квартиру. При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 15 578,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №42064654 від 16.08.2023 на суму 15 578,00 грн. Позивач зазначає, що оскільки житло було придбано вперше, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" він звільнений від сплати збору. Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для складання подання про повернення коштів.
Позивач вважає таку відмову порушенням своїх прав, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/47789/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
17.02.2024 року та 16.03.2024 року відповідачем надано до суду відзиви на адміністративний позов ОСОБА_1 , згідно з якими відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві та просить вимоги адміністративного позову задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року залучено до участі у справі №320/47789/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України в місті Києві.
Третя особа правом на надання пояснень не скористалась.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
16 серпня 2023 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №20028.
При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачений збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 15 578,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №42064654 від 16 серпня 2023 року.
Згідно пункту 17 Договору купівлі-продажу збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, оплата якого передбачена Законом України «Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400 з наступними змінами, внесений Покупцем.
10 жовтня 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення безпідставно сплаченого пенсійного збору в розмірі 15 578,00 грн згідно платіжної інструкції №42064654 від 16.08.2023 року. До заяви позивачем було надано: копію паспорту, копію РНОКПП, оригінал платіжної інструкції №42064654 від 16.08.2023 року, копію Договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2023 року, інформацію з ДРРП, копію Витягу з Державного реєстру речових прав, довідку з Банку про реквізити.
Листом від 19 жовтня 2023 року №2600-0603-8/205547 відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів та зазначив, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10,10,2023 за №349796294, є актуальна інформація про об'єкт речових прав, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1599213159110 (тип об'єкта: квартира, підстава внесення запису - свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та помер:1-1816, видане 03.09.1999). Отже, надані документи не свідчать про придбання житла вперше і про звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За змістом абзацу другого пункту 9 статті 1 цього Закону, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (абзац третій пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР).
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 400/97-ВР установлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Тобто, положення пункту 15-1 Порядку № 1740 та абзаців першого, другого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР є аналогічними за своїм змістом.
Відповідно до абзацу другого пункту 15-3 Порядку № 1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом «б» пункту 15-2 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Пунктом 10 Порядку № 787 визначено, що подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, 26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
пункт 15-2 доповнити підпунктами «в» і «г»:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-2 Порядку № 1740 в новій редакції визначено, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:
1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);
2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);
3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт «в») такими документами:
заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),
відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Отже, в результаті доповнення Порядку № 1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку № 1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, яка, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується судом під час вирішення цього спору.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
До заяви позивачем було долучено такі документи: копію паспорту, копію коду РНОКПП, оригінал платіжної інструкції №42064654 від 16.08.2023 року, копію Договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2023 року, інформацію з ДРРП, копію Витягу з Державного реєстру речових прав, довідку з банку про реквізити.
Водночас, вказана заява не містить документу про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Відтак, позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів від 10 жовтня 2023 року не надано:
- документу про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Так, за змістом частини першої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII (далі - Закон № 2482-XII), житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 цього Закону, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
У рішенні Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 надано офіційне тлумачення частини п'ятої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з яким, зокрема, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Водночас, з огляду на наведене правове регулювання та положення пункту 15-2 Порядку №1740, суд вважає, що обов'язок доведення невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування в черзі на одержання житла покладено саме на позивача. При цьому суд ураховує, що відповідна інформація відповідачу невідома, доступ до неї відсутній.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо подання нотаріусу при посвідченні договору купівлі-продажу квартири відповідних документів, зокрема, які підтверджують невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Крім цього, вказані документи не були надані позивачем ні відповідачу під час звернення до нього із заявою про повернення сплаченого збору, ні до суду при зверненні із цим позовом.
Окрім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10.10.2023 за №349796294, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної власності (розмір частки ) за об'єктом нерухомого майна (реєстраційний номер 1599213159110) тип об'єкта - квартира трикімнатна за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про спадщину за законом, серія та номер 1-1816 /реєстровий/ виданий 03.09.1999.
Як вже було зазначено судом вище, пункт 15-2 Порядку № 1740 доповнено підпунктом «в», а саме: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
Надаючи тлумачення наведеним нормам та п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України №400/97-ВР Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 висловив правову позицію, за якою з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого, фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу. В зазначених положеннях деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
За таких обставин доводи позивача про те, що право власності на 3/4 частку квартири ним було набуто в процесі набуття права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину не охоплюється поняттям «придбання», що, на його переконання, свідчить про право бути звільним від сплати збору, не заслуговують на увагу, оскільки факт наявності зареєстрованого права власності на житло на момент придбавання квартири 16 серпня 2023 року виключає таку можливість.
Ураховуючи те, що позивач до придбавання квартири 16 серпня 2023 року набув права власності на житло, він не є особою, яка придбаває житло вперше, а, отже, не звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна в порядку, передбаченому пунктом 15-2 Порядку №1740.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві правомірно відмовлено позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надміру) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України в місті Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 жовтня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.