21 жовтня 2024 року №640/13838/22
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 2014 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримувала пенсію на підставі Закону України від 26.11.2015 №848-VIII «Про наукову і науково-технічну діляльність». Позивача було автоматично переведено на пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, із урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Позивач звернулась до відповідача за заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено у такому призначенні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/13838/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, оскільки пенсія останній призначена у 2014 році.
23 березня 2023 р. від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/13838/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
23 березня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді ОСОБА_2
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 27.03.2023 (суддя ОСОБА_2) прийнято до свого провадження справу №640/13838/22.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/13838/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/13838/22 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем повторно направлено відзив на позовну заяву, який повністю дублює перший відзив, поданий до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.05.2014 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 №848-VIII, яку розраховано згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивача автоматично переведено з 01.03.2022 на пенсії за віком відповідно до умов Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте при призначенні пенсії відповідачем використано середній показник заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Позивач подав заяву про перерахунок з 01.03.2022 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено позивачу здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за три роки, що передують року призначення пенсії за віком.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу з 26.11.2015 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №848-VIII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до іншого Закону, зокрема Закону №1058-ІV, відповідач автоматично перевів позивача після досягнення пенсійного віку, встановленого нормами цього закону.
Згідно статті 37 Закону №848-VIII (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) gенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески)
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №848-VIII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а, від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17.
Окрім цього, на переконання суду та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 19 травня 2014 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №848-VIII.
При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №848-VIII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічний правовий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
За наведених фактичних обставин у справі та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2019, 2020, 2021 роки).
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, в зв'язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, тому суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 992,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 року починаючи з 1 березня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.