ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"21" жовтня 2024 р. Справа № 300/7663/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Думич О.І., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період її перебування на посаді першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції в ІваноФранківській області з 29.10.2021 по 02.01.2023;
зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період її перебування на посаді першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції в ІваноФранківській області з 29.10.2021 по 02.01.2023, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною посадою державної служби категорії «Б» підкатегорії «Б1».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 даний адміністративний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали суду представник позивача 17.10.2024 надала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій звернула увагу, що ОСОБА_1 не пропустила строк звернення до суду з цим позовом, оскільки щодо частини спірного періоду невиплати заробітної плати (з 29.01.2021 по 18.07.2022) застосовується редакція статті 233 КЗпП до внесення змін Законом України №2352-IX, яка передбачала відсутність обмежень будь-яким строком.
Розглянувши дану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та проаналізувавши доводи, викладені у ній, суд вважає, що представником позивача не підтверджено поважність причин пропуску такого строку.
Так, як уже зазначалось судом в ухвалі від 11.10.2024, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд звертає увагу, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в даному випадку предметом позову, є, зокрема, нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період її перебування на посаді першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції в ІваноФранківській області з 29.10.2020 по 02.01.2023, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною посадою державної служби категорії «Б» підкатегорії «Б1».
Суд зазначає, що заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про нарахування та виплату належної їй заробітної плати.
Так, згідно мотивувальної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 №300/1627/23 встановлено факт того, що в період з 29.10.2021 по 02.01.2023 позивача було допущено до роботи. При цьому, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, то момент коли позивач дізналась або могла дізнатись про порушення її прав є день винесення відповідної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду - 30.04.2024.
Водночас, як уже встановлено ухвалою від 11.10.2024, з даним позовом представник позивача звернулася до суду 07.10.2024, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку на звернення до суду з даною позовною заявою.
Тобто, на дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України вже діяла у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ.
Щодо обґрунтувань представником позивача підстав поновлення строків звернення до суду судом зауважується таке.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, однак на підтвердження вищевказаних обставин позивачем не подано будь-яких доказів, та не наведено обставин поважності пропуску строку.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд зазначає, що поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом не встановлено, оскільки представником позивача не наведено непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від його волі, що заважали йому звернутися в суд із позовом у встановлений законом строк.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, суд зазначає, що адміністративний позов представник позивача подала з пропущенням тримісячного строку звернення, визначеного у частині 2 статті 233 КЗпП України, а повідомлені нею обставини пропущення вказаного строку не можуть бути визнані судом поважними.
Водночас, обставини справи №380/6701/24, на яку посилається представник позивача, є нерелевантними обставинам даної справи, а тому судом відхиляються.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, а доводи позивача про дотримання строків суд визнає неповажними, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 132, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17.10.2024 - відмовити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Представнику позивача ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.