Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 жовтня 2024 року Справа№200/5665/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.05.2024 за № 053130012266;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, нарахувати, та виплатити з 01.05.2024 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу» із зарахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи у виконавчих органах Краматорської міської ради з 24.08.1982 по 08.08.1988, з 21.08.1990 по 28.12.1993, з 20.07.1994 по 01.05.2024, та з врахуванням довідок Управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради від 01.05.2024 №23, від 01.05.2024 № 24 та довідки Управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради від 01.05.2024 № 25-01-30/458.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV). Позивач 01.05.2024 звернулася до ГУ ПФУ у Донецькій області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року. Проте їй було відмовлено у задоволенні заяви оскільки, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889) заявниця не займала посаду, яка відноситься до категорій посад державної служби та відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а з 01.04.2011 обіймає посади посадової особи місцевого самоврядування, які не підлягають зарахування до стажу державної служби, в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що період її роботи з 24.08.1982 по 08.08.1988, з 21.08.1990 по 28.12.1993, з 20.07.1994 по 01.05.2024 відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі Порядок №283), підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Крім цього вказала, що на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ позивач досягла необхідного віку та у неї наявний необхідний стаж (понад 20 років, на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців), тому вона має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що 09.05.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 053130012266 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зазначає, що згідно трудової книжки заявниця працювала:
- з 24.08.1982 по 16.10.1982 (бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури);
- з 19.10.1982 по 08.08.1988 (бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури);
- з 21.08.1990 по 09.12.1992 (бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури)
- з 09.12.1992 по 13.06.2006 (бухгалтер Краматорського міського комітету з фізичної культури та спорту Краматорської міської ради);
- з 14.06.2006 по 31.03.2011 (головний бухгалтер відділу з питань фізичної культури та спорту Краматорської міської ради);
- 01.04.2011 по 20.10.2013 (головний спеціаліст відділу молоді та спорту Краматорської міської ради);
- з 21.10.2013 по 16.05.2016 (головний бухгалтер відділу молоді та спорту Краматорської міської ради);
- з 17.05.2016 по 30.06.2020 (головний спеціаліст з фінансово-економічної діяльності управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради);
- з 01.07.2020 по 13.04.2021 (головний бухгалтер управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради);
- з 14.04.2021 по 01.05.2024 (головний бухгалтер управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради).
Вказує, що відповідно до п. 2 вказаного Порядку та додатку до нього до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, у тому числі, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
У зазначений період, для ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах та організаціях за рішенням сільських, селищних, міських рад створювались централізовані бухгалтерії. За своїм статусом централізовані бухгалтерії не належать до органів місцевого самоврядування, вони є самостійними бюджетними установами.
Період роботи в централізованих бухгалтеріях міських рад до стажу державної служби не зараховується. Виходячи з вищевикладеного вважає, що період роботи в централізованій бухгалтерії Краматорського міського відділу культури міської ради з 24.08.1982 по 08.12.1992 не зараховано до стажу державної служби.
З 09.12.1992 позивач прийнята на посаду бухгалтера в міський комітет (з 2006 - відділ) по фізичній культурі та спорту Краматорської міської ради та 20.07.1994 присвоєно 6 категорія, 11 ранг державного службовця.
Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". З огляду на вищезазначене до стажу державної служби підлягає зарахуванню лише період з 09.12.1992 по 03.07.2001, що складає 8 років 6 місяців 25 днів.
Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889), який набув чинності з 1 травня 2016 року, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723).
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Пенсії відповідно до Закону № 889 призначаються особам, які на день набрання чинності цим Законом:
- мають не менш як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 25 Закону № 3723);
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України та які:
- досягли пенсійного віку;
- мають страховий стаж, зокрема, жінки - 30 років;
- не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723.
Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, до 4 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Вказує, що оскільки, згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 25.08.1982 позивач займає посади особи місцевого самоврядування з 01.04.2011 по теперішній час (01.05.2024), довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.05.2024 № 23 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.05.2024 № 24 видані безпідставно, а вищезазначений період роботи не підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно наданих документів позивача встановлено, що станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889) позивачка не займала посаду, яка відноситься до категорій посад державної служби та відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а з 01.04.2011 обіймає посади посадової особи місцевого самоврядування, які не підлягають зарахування до стажу державної служби, у зв'язку з чим відсутні підстави для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.
Також зазначає, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатом якої прийнято відповідне рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії.
Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймалось рішення по суті заяви Позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. З огляду на викладене вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є неналежним відповідачем у даній справі.
У відповіді на відзиви відповідачів позивач зазначає, що централізовані бухгалтерії, які були створені при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів, у зазначений період часу, вважалися самостійним структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, оскільки були безпосередньо підпорядковані, підконтрольні та підзвітні головам виконкомів сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів та створювались радою за рахунок загальної чисельності працівників апарату управління і фонду заробітної плати цього апарату всіх установ, які перебувають на бюджеті району (міста).
Таким чином, з урахуванням положень Кваліфікаційного довідника посад службовців, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 14.01.69 N 15, Загальносоюзного класифікатора професій працівників, посад службовців і тарифних розрядів, затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 27.08.86 N 016, що діяли на той час (посада бухгалтера відносилась до посад спеціалістів), додатку до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, періоди роботи з 24.08.1982 по 08.12.1992 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу культури Краматорської міської ради може бути зараховано до стажу державної служби.
Вважає, що доводи відповідачів про те, що стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування після набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та після 01.04.2011 не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Також вказує, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу). Отже, з наведеного вказує, що доводи відповідача-1 про те, що пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 призначається за умови першого призначення пенсії за віком як державному службовцю є надуманим, необґрунтованим та безпідставним.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.04.2024.
За відомостями трудової книжки НОМЕР_2 від 25.08.1982 позивач працювала на таких посадах (у межах спірного періоду):
- з 24.08.1982 по 16.10.1982 бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури;
- з 19.10.1982 по 08.08.1988 бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури;
- з 21.08.1990 по 09.12.1992 бухгалтер централізованої бухгалтерії Краматорського міського відділу культури;
- з 09.12.1992 переведена в комітет з фізичної культури та спорту Краматорської міської ради на посаду бухгалтера;
- 20.07.1994 позивачу присвоєно 6 категорія, 11 ранг держслужбовця. Перебуваючи на посаді спеціаліста (першої категорії) - бухгалтер позивачем прийнято присягу державного службовця;
- з 03.05.2006 у зв'язку із рішенням Краматорської міської ради посада позивача перейменована на посаду головного бухгалтера відділу з питань фізичної культури та спорту Краматорської міської ради;
- з 01.04.2011 переведена на посаду головного спеціаліста відділу молоді та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- з 21.10.2013 переведена на посаду головного бухгалтера відділу молоді та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- з 17.05.2016 переведена на посаду головного спеціаліста з фінансово-економічної діяльності управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- з 01.07.2020 переведена на посаду головного бухгалтера управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради з присвоєнням 10 рангу 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- з 14.04.2021 переведена на посаду головного бухгалтера управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 10 рангу 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- з 17.04.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV
З 14.06.2024 звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком. (розпорядження голови Краматорської міської ради від 05.06.2024, на підставі заяви позивача від 31.05.2024).
Згідно з рішенням ГУ ПФУ у Донецькій області від 23.05.2024 року №053130012266 про перерахунок пенсії страховий стаж позивача становить 41 років 6 місяців 6 днів.
01 травня 2024 року позивач (у віці 60 роки) звернулася до ГУ ПФУ із заявою, в якій просила перевести її на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII, надавши сканкопії оригіналів документів:
- паспорта;
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- свідоцтва про народження дітей серія НОМЕР_3 від 27.06.1985, та від серія НОМЕР_3 від 05.07.1986;
- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.05.2024 № 23, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.05.2024 № 24, видані Управлінням фізичної культури та спорту Краматорської міської ради;
- трудової книжки серія НОМЕР_2 від 25.08.1982.
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Донецькій області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ Кіровоградській області з прийняттям рішення від 09 травня 2024 року №053130012266 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 01.05.2024 ОСОБА_1 . Таке рішення мотивоване тим, що Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889), який набув чинності з 1 травня 2016 року, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723).
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Пенсії відповідно до Закону № 889 призначаються особам, які на день набрання чинності цим Законом:
- мають не менш як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 25 Закону № 3723);
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України та які:
- досягли пенсійного віку;
- мають страховий стаж, зокрема, жінки - 30 років;
- не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723.
Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, до 4 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Оскільки, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889) заявниця не займала посаду, яка відноситься до категорій посад державної служби та відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а з 01.04.2011 обіймає посади посадової особи місцевого самоврядування, які не підлягають зарахування до стажу державної служби, в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889 гр. ОСОБА_1 , відмовити.
Незгода позивача із відмовою у переведенні її із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом №3723-XI.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII,але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, з наведеного випливає, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІі розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII за умов, визначених у Законі №889-VIII. Із рішення відповідача 1 від 09 травня 2024 року №053130012266 слідує, що підставою для відмови позивачу у переході з пенсії за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01 травня 2016 року.
В пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2016 року №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01 травня 2016 року), який визначає механізм обчислення стажу державної служби.
Згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ (набрав чинності 28 грудня 1993 року), на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Також установлено класифікацію посад державних службовців з першої по сьому категорію та передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року Про введення в дію Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 було затверджено Порядок №283. Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Спірним для зарахування до стажу державної служби є період роботи позивача з 24.08.1982 по 08.08.1988, з 21.08.1990 по 28.12.1993, з 20.07.1994 по 01.05.2024. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №283 та додаток до нього (чинні до та після 01 травня 2016 року). Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців (абзац другий); на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком (абзац четвертий).
У додатку до Порядку №283 наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Зазначене означає, що до стажу державної служби зараховувалася робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в управліннях, відділах, які згідно із затвердженою структурою належали до апарату виконкомів.
За приписами пункту 4 Постанови №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Як було встановлено за записами трудової книжки, позивач працювала в централізованій бухгалтерії Краматорського міського відділу культури міської ради з 24.08.1982 по 08.12.1992, який не зараховано до стажу державної служби.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1980 року №655, централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад народних депутатів створювалися для ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, які перебували на сільських, селищних і міських бюджетах. Централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів створювалися як самостійні структурні підрозділи за рішеннями виконкомів районних (міських) Рад народних депутатів за рахунок загальної чисельності працівників апарату управління, фонду заробітної плати цього апарату усіх установ, які перебувають на бюджеті району (міста), для ведення обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, що перебувають на сільських, селищних і міських бюджетах.
Враховуючи викладене, вказані централізовані бухгалтерії були самостійними бюджетними установами, які обслуговували школи, дитячі садки, бібліотеки, лікарні і за своїм статусом не належали до органів місцевого самоврядування. Централізовані бухгалтерії Порядком №283 обчислення стажу державної служби та додатком до нього не передбачені.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 20 липня 1991 року №102 у зв'язку з прийняттям Закону УРСР від 07 грудня 1990 року №533-XII Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування (далі - Закон №533-XII) постанова Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1980 року №655 Про затвердження Положення про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів втратила чинність.
Стаття 1 Закону №533-XII (введений в дію 08 січня 1991 року) визначала, що органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів.
Частиною другою статті 21 Закону №533-XII було передбачено, що Ради утворюють свої виконавчі, розпорядчі та інші органи, самостійно встановлюють структуру, штати, затверджують фонд і умови оплати праці їх працівників відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 3 Порядку №283 передбачалося, що до стажу державної служби включався також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 Порядку №283 і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони займали посади державних службовців.
Просуванням по службі вважається безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені в пункті 2 Порядку №283 та додатку до нього.
Отже, час роботи на посадах службовців у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділів може бути зарахований до стажу державної служби, якщо особа при просуванні по службі зайняла посаду державного службовця.
Закон України №3723-XII набрав чинності 28 грудня 1993 року. Відповідно, із зазначеної дати віднесено посади державних службовців до відповідних категорій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 року №239 (чинна до 26 жовтня 2001 року) затверджено Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі - Порядок №239). Пунктом 1 зазначеного порядку установлено, що посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до таких категорій: до сьомої категорії - посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.
Таким чином, посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів Постановою №239 (втратила чинність 26 жовтня 2001 року) були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Безпосередньо посада бухгалтера не була передбачена вказаною постановою. Водночас у вказаній постанові перелічені посади, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належали також й прирівняні до них посади.
12 червня 1997 року набрав чинності Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), а Закон №533-XII втратив чинність. Частиною п'ятою розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР установлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України Про державну службу. Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування може бути зараховано період роботи на посаді головного бухгалтера при виконкомі сільської Ради народних депутатів за умови, що посада, яку обіймала особа, згідно із затвердженою структурою належала до апарату виконкому. Вказане має бути підтверджене відповідними архівними документами (які органу Пенсійного фонду не були надані, як і суду). Період роботи після набрання чинності Законом України Про державну службу може бути зараховано до стажу державної служби та стажу служби в органах місцевого самоврядування за умови, що особа у цей період набула статусу державного службовця. У трудовій книжці позивача такі відомості відсутні.
Поряд з тим періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади, віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
04 липня 2001 року набрав чинності Закон №2493-ІІІ. Пунктами 2, 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2493-ІІІ передбачено, що дія Закону України Про державну службу поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (№280/97-ВР), цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з пунктом 5 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України Про державну службу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року №1435 внесено зміни до пункту 2 Порядку №283, доповнивши новим абзацом, за змістом якого до стажу державної служби включається час роботи: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування (№2493-III), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (абзац тринадцятий).
Так посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Статтею 15 Закону №2493-III встановлено, що при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.
Статтею 22 Закону №2493-III передбачено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, після 04 липня 2001 року стаж державної служби підлягає збільшенню на тривалість роботи (служби) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Наведеним спростовуються висновок відповідача 1 у спірному рішенні про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування може зараховуватися до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, лише до 04 липня 2001 року.
Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 09.12.1992 позивач прийнята на посаду бухгалтера в міський комітет (з 2006 - відділ) по фізичній культурі та спорту Краматорської міської ради та 20.07.1994 присвоєно 6 категорія, 11 ранг державного службовця, з 03.05.2006 у зв'язку із рішенням Краматорської міської ради посада позивача перейменована на посаду головного бухгалтера відділу з питань фізичної культури та спорту Краматорської міської ради; з 01.04.2011 переведена на посаду головного спеціаліста відділу молоді та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування; з 21.10.2013 переведена на посаду головного бухгалтера відділу молоді та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування; з 17.05.2016 переведена на посаду головного спеціаліста з фінансово-економічної діяльності управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради зі збереженням 11 рангу 6 категорії посадової особи місцевого самоврядування; з 01.07.2020 переведена на посаду головного бухгалтера управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради з присвоєнням 10 рангу 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування; з 14.04.2021 переведена на посаду головного бухгалтера управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради зі збереженням 10 рангу 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування; з 17.04.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. З 14.06.2024 звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком. (розпорядження голови Краматорської міської ради від 05.06.2024, на підставі заяви позивача від 31.05.2024).
Крім того, відповідач 1 у відзиві, зокрема вказує наступне: «З 09.12.1992 гр. ОСОБА_1 прийнята на посаду бухгалтера в міський комітет (з 2006 - відділ) по фізичній культурі та спорту Краматорської міської ради та 20.07.1994 присвоєно 6 категорія, 11 ранг державного службовця. Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". З огляду на вищезазначене до стажу державної служби підлягає зарахуванню лише період з 09.12.1992 по 03.07.2001, що складає 8 років 6 місяців 25 днів.» тобто частково визнає, що у період з 09.12.1992 по 03.07.2001, який складає 8 років 6 місяців 25 днів, підлягає зарахуванню до стажу позивача державної служби.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 року №794-р Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад до сьомої категорії посад органів місцевого самоврядування віднесено посаду головного бухгалтера виконавчого органу сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради.
Отже, з урахуванням наведених правових норм період роботи позивача на посаді в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону №2493-III (спеціаліст виконавчих органів сільських, селищних рад), а також на посаді, віднесеній до посад органів місцевого самоврядування Кабінетом Міністрів України (головний бухгалтер виконавчого органу сільської ради) з 09.12.1992 року по 01.05.2024 року (дата подання позивачем заяви про перехід на інший вид пенсії) підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
З огляду на встановлені обставини помилковими є висновки відповідача 1 про відсутність у позивача стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року взагалі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач має стаж роботи в органах місцевого самоврядування, який підлягає зарахуванню до стажу державної служби, з 09.12.1992 по 01.05.2024. Проте можливість зарахування до стажу державної служби інших періодів роботи позивача за матеріалами справи з наведених вище підстав відсутня.
За змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тобто, 60 років); мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Кіровоградській області не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (а саме, досягнення віку 60 років, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (з 09.12.1992 по 01.05.2024), та страхового стажу - понад 41 рік), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто, позивачу було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії рішенням від 09.05.2024 № 053130012266, яке було прийняте ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.05.2024 № 053130012266 позивачу безпідставно відмовлено у переході на інший вид пенсії, тому позовні вимоги про визнання протиправним вказаного рішення належить задовольнити.
Суд водночас зауважує, що вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області - відповідача 2, задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до п. 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності органом, що мав розглянути питання про перехід позивача на інший вид пенсії, визначено відповідача 1 - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у зв'язку з чим саме цей орган, а не відповідач 2, має відповідати за вказаними позовними вимогами.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.05.2024 № 053130012266, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи також відсутність заперечень відповідачів щодо врахування довідок Управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради від 01.05.2024 №23, від 01.05.2024 № 24 та довідки Управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради від 01.05.2024 № 25-01-30/458, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевести позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.05.2024 (часу звернення з відповідною заявою), зарахувавши до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради від 01.05.2024 №23, від 01.05.2024 № 24 та довідки Управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради від 01.05.2024 № 25-01-30/458.
Щодо вимог позивача нарахувати та виплатити пенсію за віком згідно статті 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу», суд вказує, що переведення позивача з 01.05.2024 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» має здійснюватися ГУ ПФУ в Кіровоградській області, як органом якому доручено вирішення зазначеного питання за принципом екстериторіальності, а виплата пенсії має проводитися органом ПФУ за місцем перебування на пенсійному обліку, а саме ГУ ПФУ в Донецькій області, після отримання від ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідного рішення. А тому суд вважає такі вимоги позивача передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 09.05.2024, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями243,245,246,255,262КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09 травня 2024 року №053130012266 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_3 з 01 травня 2024 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25 серпня 1982 року, а саме період з 09 грудня 1992 року по 01 травня 2024 року та з урахуванням довідок управління фізичної культури та спорту Краматорської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01 травня 2024 року №23 та №24, управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради від 01 травня 2024 № 25-01-30/458.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Повне судове рішення складено 21.10.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Загацька