21 жовтня 2024 рокуСправа №160/8744/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі №160/8744/23,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач, мовою оригіналу, просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії (надбавка за особливості проходження служби 65%, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15%, надбавка за кваліфікацію - 5%; премія 35%), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 16.10.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/8744/23 залишено без задоволення.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення.
Так, у заяві ОСОБА_1 просить роз'яснити резолютивну частину рішення у справі № 160/8744/23 від 13 вересня 2023 року в частині того, які саме які саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб необхідно застосовувати при обрахуванні додаткових видів грошового забезпечення (в т.ч. премія та надбавка за особливості проходження служби).
Подана заява обґрунтована тим, що при складані довідки згідно рішення суду, відповідач визначив додаткові види грошового забезпечення та премію від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, від 1762 грн. В супровідному листі відповідач зазначив, що довідка за рішенням суду складена з урахуванням роз'ясненням департаменту фінансів МО України 248/10491 від 29.12.2021 року. Рішення суду від від 13 вересня 2023 року, на думку, ОСОБА_1 є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, який саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб необхідно застосовувати при обрахуванні додаткових видів грошового забезпечення (в т.ч. премія та надбавка за особливості проходження служби).
Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі №160/8744/23.
Станом на 21.10.2024 року пояснення, заяви або клопотання по суті поданої заяви від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому суд звертає увагу, що поняття “спосіб» і “порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.
Так, зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що позивачу (заявнику) не зрозумілий спосіб виконання вказаного судового рішення
Питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення.
Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
Суд зазначає, що предметом розгляду цій справі було встановлення права позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення із застосуванням при його розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023р., відповідно, задля обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням для подальшого перерахунку на підставі цих оновлених довідок пенсії позивача.
Заявник, звертаючись до суду із цією заявою, фактично не погоджується із визначеним розміром додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення суду у справі №160/8744/23, водночас, як в рішенні суду зазначено, що у оновленій довідці потрібно обов'язково зазначити відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 , при цьому розмір таких додаткових видів грошового забезпечення та премії ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині зазначеного рішення суду не визначався.
Так, Верховний Суд у своїх постановах від 01.09.2020 по справі №806/984/18, від 08.08.2018 по справі №808/1298/15 неодноразово наголошував, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
При цьому суд звертає увагу ОСОБА_1 , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі України “Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, заявник має право звернутися до органів з примусового виконання рішень, які при здійсненні своє діяльності зобов'язані вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд звертає увагу позивача, що можливе допущення відповідачем порушень чинного законодавства при виконанні рішення суду не є ознакою його незрозумілості, оскільки резолютивна частина рішення містить чітко сформульовані зобов'язання, покладені судом на відповідача.
Питання, які ставляться у поданій заяві, не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення у справі є необґрунтованою, відтак, у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення по справі №160/8744/23,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.10.2024 р.
Суддя О.М. Неклеса