21 жовтня 2024 року Справа 160/26168/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяви відповідача - Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» як про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про стягнення заборгованості, так і витребування доказів, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із позовом до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», в якому просить суд:
- стягнути з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00178353) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період жовтень 2023 року - вересень 2024 року у розмірі 324 901 177 грн. 54 коп. (триста двадцять чотири мільйони дев'ятсот одна тисяча сто сімдесят сім гривень 54 копійки) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.
Ухвалою суду від 01.10.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/26168/24 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16.10.2024 р. відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, та витребування доказів, в обґрунтування якого зазначено, що означена справа не підпадає під категорію справи незначної складності, у відповідності до норм ст.12 КАС України. При цьому, дана справа є складною, потребуючою оцінці значного об'єму доказів, які мають суттєве значення для розгляду цієї справи і на збирання та аналіз якої об'єктивно необхідно багато часу. При вирішенні справи суду необхідно буде надати оцінку великій кількості доказів, зокрема і тим, які відповідача просить суд витребувати у позивача, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та поставку пенсій у паперовому форматі, які стосуються обставин справи та знаходяться в його розпорядженні.
Суд, вивчивши доводи позивача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є стягнення з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00178353) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період жовтень 2023 року - вересень 2024 року у розмірі 324 901 177 грн. 54 коп. (триста двадцять чотири мільйони дев'ятсот одна тисяча сто сімдесят сім гривень 54 копійки) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання відповідача на складність справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідачем не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.
На підставі означеного, суд вважає заяву відповідача про перехід у загальне позовне провадження необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.
При цьому, у заявленому клопотанні, відповідач просить суд витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунки фактичних витрат на виплату та поставку пенсій у паперовому форматі, які стосуються обставин справи та знаходяться в його розпорядженні.
Водночас, п.4 ч.2 ст.80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановлює ухвалу.
Приймаючи рішення про витребування доказів, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Крім того, суд зазначає, що диспозиція ч.1 ст.80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.
Так, представником позивача у поданому клопотанні не зазначено, що він вжив всіх заходів, як представник позивача щодо отримання означених доказів самостійно, у відповідності до норм КАС України.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Однак, суд зазначає, що позивач має подати до суду докази в підтвердження неможливості отримання означених доказів.
На підставі викладеного вище, зважаючи на відсутність в підтвердження поданого клопотання доказів, що представник відповідача вжив заходи щодо отримання таких доказів або надав докази щодо неможливості отримання означених доказів та зважаючи на той факт, що матеріали справи містять, в переліку додатків розрахунки фактичних витрат на виплату та поставку пенсій як у електронному варіанті, оскільки подано позивачем позовну заяву разом з додатками до неї через систему «Електронний суд», так і у паперовому форматі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про витребування означених доказів.
Керуючись ст. ст. 12, 80, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяв Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» як про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про стягнення заборгованості, так і витребування доказів - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька