21 жовтня 2024 року Справа № 160/23527/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23527/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
І. ПРОЦЕДУРА
29.08.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, та просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:
-№UA110130/2024/000262/1 від 05.07.2024p.,
-№UA 110130/2024/000264/1 від 05.07.2024p.,
- №UA110130/2024/000267/1 від 09.07.2024 p.,
- №UA110130/2024/000266/1 від 09.07.2024p.,
- №UA 110130/2024/000271/1 від 10.07.2024р.
3. Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
№ UA110130/2024/000551 від 05.07.2024р.;
№UA 110130/2024/000553 від 05.07.2024р.;
№UA110130/2024/000555 від 09.07.2024p.;
№ UA110130/2024/000556 від 09.07.2024p.;
№UA110130/2024/000561 від 10.07.2024p., винесені Дніпровською митницею.
Ухвалою суду від 03.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 03.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:
№UA110130/2024/000262/1 від 05.07.2024p.,
№UA 110130/2024/000264/1 від 05.07.2024p.,
№UA110130/2024/000267/1 від 09.07.2024 p.,
№UA110130/2024/000266/1 від 09.07.2024p.,
№UA 110130/2024/000271/1 від 10.07.2024р.
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
№ UA110130/2024/000551 від 05.07.2024р.;
№UA 110130/2024/000553 від 05.07.2024р.;
№UA110130/2024/000555 від 09.07.2024p.;
№ UA110130/2024/000556 від 09.07.2024p.;
№UA110130/2024/000561 від 10.07.2024p.,
- ЕМД разом із додатками;
- запит митниці щодо додаткових документів;
- листи позивача, разом із додатковими документами;
- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.
25.09.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.
03.10.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 21.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що товариством з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.
Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.
Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.
Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, та Компанією ABBAS FRUITS ТАКІМ URUNLERI SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) - Продавець, укладено Контракт № 10/24 -U від 3 квітня 2024 року.
Відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід'ємною частиною даного контракту. Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах - розділ 1. Згідно п. 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010.
Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту.
Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2.
Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п.4.1. Контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.
На виконання контракту №10/24 -U від 3 квітня 2024 року, на підставі рахунку - проформи (інвойсу) № 19 від 29.06.2024 р. та рахунку НОМЕР_1 від 30.06.2024 р. Позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 000,00 USD за ціною 0,60 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Це підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 3 липня 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу, ОСОБА_1 , подало 05.07.2024 р. до Дніпровської митниці до митного оформлення митну декларацію №24UA110130015459U2 від 05.07.2024 р., в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000 кг, загальною вартістю 12 000,00 USD за ціною 0,60 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойс) у розмірі 0,60 USD та умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації №24UA110130015459U2 від 05.07.2024р. декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
Зовнішньоекономічний контракт № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
Додаткова угода № 1 від 13.05.2024 до зовнішньоекономічного Контракту № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
Рахунок - проформа (інвойс) № 19 від 29.06.2024 p.;
Рахунок е - FATURA № ABB 20240000000063 від 30.06.2024 p.;
Платіжна інструкція № б/н від 3липня 2024 року;
Митна декларація країни відправлення № 24070100ЕХ00015577 від 30.06.2024 p.;
ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 30.06.2024 p.;
Сертифікат якості № В 1229436 від 30.06.2024 p.;
Сертифікат EC/TR А 5720078 від 30.06.2024 р.
Доказами сплати рахунку e - FATURA є платіжна інструкція №б/н від 3 липня 2024 року.
На виконання контракту № 10/24 -U від 3 квітня 2024 року, на підставі рахунку-проформи (інвойсу) № 17 від 28.06.2024 р. та рахунку НОМЕР_2 від 28.06.2024 p., позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,62 USD, умови постачання зазначено СРТ - м.Дніпро/Україна. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Це підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 2 липня 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 29.06.2024 р. до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130015493U6 від 05.07.2024 p., в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,62 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/У країна.
До митної декларації №24UA110130015493U6 від 05.07.2024р., декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів:
Зовнішньоекономічний контракт № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
Додаткова угода № 1 від 13.05.2024 р. до зовнішньоекономічного Контракту № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
Рахунок - проформа (інвойс) № 17 від 28.06.2024 p.;
Рахунок е - FATURA № ABB 20240000000061 від 28.06.2024 р
Платіжна інструкція № б/н від 2 липня 2024 року;
Митна декларація країни відправлення № 24070100ЕХ00015565 від 29.06.2024 p.;
ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 28.06.2024 p.;
Сертифікат якості № А1639033 від 28.06.2024 p.;
Фітосанітарний сертифікат EC/TR А 5716437 від 29.06.2024 р.
Доказами сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція №б/н від 2 липня 2024 року.
На виконання контракту № 10/24 -U від 3 квітня 2024 року, на підставі рахунку - проформи (інвойсу) № 21 від 04.07.2024 р. та рахунку НОМЕР_3 від 04.07.2024 p., Позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм.
Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Вказане підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 08 липня 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 09.07.2024р. до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24UA110130015717U8 від 09.07.2024 р., в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,62 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/У країна.
До митної декларації № 24 UA110130015717U8 від 09.07.2024 р. декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів:
1. Зовнішньоекономічний контракт № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
2. Додаткова угода № 1 від 13.05.2024 р. до зовнішньоекономічного Контракту №10/24 - Uвід 03.04.2024 p.;
Рахунок - проформа (інвойс) № 21 від 04.07.2024 p.;
Рахунок е - FATURA № АВВ2024000000068 від 04.07.2024 p.;
Платіжна інструкція № б/н від 8 липня 2024 року;
Митна декларація країни відправлення № 24220400ЕХ00029714 від 05.07.2024 p.;
Вантажна митна декларація № 24TR 22040000536102 від 05.07.2024 p.;
ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 04.07.2024 p.;
Сертифікат якості У 0523606 від 04.07.2024 p.;
10. Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5718082 від 22.06.2024 р.
Доказом сплати рахунку - фактури (інвойс) та е - FATURA є платіжна інструкція № б/н від 8 липня 2024 року.
На виконання контракту № 10/24 -U від 03 квітня 2024 року на підставі рахунку - проформи (інвойс) № 22 від 04.07.2024 та рахунку НОМЕР_4 від 04.07.2024 p., позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною
вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм.
Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Це підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 08 липня 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 09.07.2024 р. до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію № 24 UA110130015714U0 від 09.07.2024 р., в якій заявлено митну вартість товару «томати», в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойс) у розмірі 0,62 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.
До митної декларації № 24 UA110130015714U0 від 09.07.2024 р. декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:
1. Зовнішньоекономічний контракт № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
2. Додаткова угода № 1 від 13.05.2024 р. до зовнішньоекономічного Контракту №10/24 - U від 03.04.2024 р.;
Рахунок - проформа (інвойс) № 22 від 04.07.2024 p.;
Рахунок е - FATURA № АВВ2024000000067 від 04.07.2024 p.;
Платіжна інструкція № б/н від 8 липня 2024 року;
Митна декларація країни відправлення № 24220400ЕХ00029716 від 05.07.2024 p.;
Вантажна митна декларація № 24TR 22040000536097 від 05.07.2024 p.;
ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 04.07.2024 p.;
Сертифікат якості № У 0523607 від 04.07.2024 p.;
Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5760551 від 02.07.2024 р.
Доказами сплати рахунку - проформи (інвойс) та е - FATURA є платіжна інструкція №б/н від 8 липня 2024 року.
На виконання контракту № 10/24 -U від 3 квітня 2024 року, на підставі рахунку- проформи (інвойс) № 23 від 05.07.2024 та рахунку НОМЕР_5 від 05.07.2024 p., Позивач придбав та ввіз на митну територію України томати свіжі в кількості 20 000,00 кг, вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Це підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 8 липня 2024 року.
ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 10.07.2024 р. до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24 UA110130015820U6 від 10.07.2024 p., в якій заявлено митну вартість томатів в кількості 20 000,00 кг, вартістю 12 400,00 USD за ціною 0,62 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом «1» ціною договору (контракту) та рахунку-проформи (інвойс) у розмірі 0,62 USD, умови постачання зазначено СРТ - м.Дніпро/Україна.
До митної декларації № 24 UA110130015820U6 від 10.07.2024р. декларант додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів:
1. Зовнішньоекономічний контракт № 10/24 - U від 03.04.2024 p.;
2. Додаткова угода № 1 від 13.05.2024 р. до зовнішньоекономічного Контракту №10/24 - U від 03.04.2024 p.;
Рахунок - проформа (інвойс) № 23 від 05.07.2024 p.;
Рахунок е - FATURA № АВВ2024000000070 від 05.07.2024 p.;
Платіжна інструкція № б/н від 8 липня 2024 року;
Митна декларація країни відправлення № 24220400ЕХ00029956 від 06.07.2024 p.;
Вантажна митна декларація № 24TR 22040000541439 від 06.07.2024 p.;
ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 06.07.2024 p.;
Сертифікат якості № MM 0582750 від 05.07.2024 p.;
Фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5760912 від 04.07.2024 р.
Доказами сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 8 липня 2024 року.
Так, згідно матеріалів справи, подача документів для митного оформлення товарів здійснювалась в електронному вигляді, за допомогою програмного забезпечення MD Declaration.
Між тим, митним органом по всіх вказаних вище митних деклараціях була скерувала декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів.
На вимогу митного органу, товариством було направлено відповідачу повідомлення про надання додаткових пояснень, у яких вказав, що надані до митного оформлення документи містять всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. В повідомленні позивач повідомив митний орган про те, що надав усі документи на підтвердження заявленої митної вартості, інших документів немає.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Дніпровська митниця, дійшла висновку щодо коригування митної вартості декларованого товару, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема:
№UA110130/2024/000262/1 від 05.07.2024p., відповідно до якого до товару № 1 ЕМД №24UA110130015459U2 (UA110130/2024/015459) від 05.07.2024 року застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - 2 г - резервний метод. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого на схожих умовах поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар № 1 за ЕМД від 30.05.2024 №24UA100340616609U0 (UA100340/2024/616609)-«Помідори свіжі». Торгівельна марка: ZEIDEN. Виробник: ZEIDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYl LTD.STI. Країна виробництва - Туреччина, із задекларованою митною вартістю на рівні 1,21 дол. США/кг.
№UA110130/2024/000264/1 від 05.07.2024p., відповідно до якого до товару №1ЕМД № 24UA11013015493U6 (UA110130/2024/014998) від 05.07.2024 року застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - 2 г - резервний метод. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого на схожих умовах поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар № 1 за ЕМД від 20.05.2024 № 24UA408020026714U7 (UA408020/2024/026714)-на рівні 1,21 дол. США/кг, при цьому взято за основу поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2024 року, нерозфасовані для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: GLOBUS. Виробник: GLOBUS TARIM URUNLERI TURIZM. Країна виробництва - Туреччина, умови поставки -CPT.UA Дніпро».
№UA110130/2024/000267/1 від 09.07.2024p., відповідно до якого до товару №1ЕМД №24UA110130015717U28 (UA110130/2024/015717) від 09.07.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - 2 г - резервний. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого на схожих умовах поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар № 1 за ЕМД від 20.05.2024 №24UA408020026714U7 (UA408020/2024/026714)- на рівні 1,21 дол. США/кг, при цьому взято за основу поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2024 року, нерозфасовані для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: GLOBUS. Виробник: GLOBUS TARIM URUNLERI TURIZM. Країна виробництва - Туреччина, умови поставки CPT.UA Дніпро».
№UA110130/2024/000266/1 від 09.07.2024p., відповідно до якого до товару №1ЕМД № 24UA110130015714U0 (UA110130/2024/015714) від 09.07.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - 2 г - резервний. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого на схожих умовах поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар № 1 за ЕМД від 20.05.2024 № 24UA408020026714U7 (UA408020/2024/026714)- на рівні 1,21 дол. США/кг, при цьому взято за основу поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2024 року, нерозфасовані для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: GLOBUS. Виробник: GLOBUS TARIM URUNLERI TURIZM. Країна виробництва - Туреччина, умови поставки СРТ».
№UA110130/2024/000271/1 від 10.07.2024p., відповідно до якого до товару №1 за ЕМД №24UA110130015820U6 (UA110130/2024/015820) від 10.07.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару 2-г резервний метод. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого на схожих умовах поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар № 1 за ЕМД від 20.05.2024 № 24UA408020026714U7 (UA408020/2024/026714) -на рівні 1,21 дол. США/кг, при цьому взято за основу поставку товару «Помідори свіжі, врожаю 2024 року, нерозфасовані для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: GLOBUS. Виробник: GLOBUS TARIM URUNLERI TURIZM. Країна виробництва - Туреччина, умови поставки CPT.UA Дніпро».
Як наслідок, за результатами розгляду митних декларацій: №24 UA110130015459U2 від 05.07.2024 р. № 24 UA110130015493U6 від 05.07.2024 р. № 24 UA110130015717U8 від 09.07.2024 р. №24UA110130015714U0 від 09.07.2024 р. №24UA110130015820U6 від 10.07.2024 р. та доданих до них документів, митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів.
Відмову у митному оформленні товарів митним органом оформлено картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зокрема: № UA110130/2024/000551 від 05.07.2024 р; №UA110130/2024/000553 від 05.07.2024 р; № UA110130/2024/000555 від 09.07.2024 р; №UA110130/2024/000556 від 09.07.2024 р; № UA110130/2024/000561 від 10.07.2024 року.
З метою випуску вказаного товару, у вільний обіг, декларант подав нові митні декларації, зокрема: № 24 UA110130015499U0 від 05.07.2024 р.; №24UA110130015503U2 від 05.07.2024 р.; № 24UA110130015751U1 від 09.07.2024 р.; № 24 UA110130015753U0 від 09.07.2024 р.; № 24 UA110130015840U5 від 10.07.2024 р., в яких вказав вартість товару відповідно до рішення про корегування митної вартості товару, а також розрахував митні платежі 20% ПДВ з урахуванням збільшеної вартості товару.
Отже, з урахуванням рішення про корегування митної вартості товарів, зросла загальна вартість товару та разом з цим, збільшився розмір сплати митної вартості 10% та 20% ПДВ:
Декларація № 24 UA110130015499U0 від 05.07.2024 р. - мито збільшилось на 49 465,88 грн., ПДВ на 108 824,93 грн. Загальна сума збільшення - 158 290. 81 грн.;
Декларація № 24 UA110130015503U2 від 05.07.2024 р. - мито збільшилось на 47 844,05 грн., ПДВ на 105 256,90 грн. Загальна сума збільшення - 153 100, 95 грн.;
Декларація № 24 UA110130015751U1 від 09.07.2024 р. - мито збільшилось на 48 026,00 грн., ПДВ на 105 657,20 грн. Загальна сума збільшення - 153 683,20 грн.;
Декларація № 24 UA110130015753U0 від 09.07.2024 р. - мито збільшилось на 48 026,00 грн., ПДВ на 105 657,20 грн. Загальна сума збільшення - 153 683,20 грн.;
Декларація № 24 UA110130015840U5 від 10.07.2024 р. - мито збільшилось на 48 104, 11 грн., ПДВ на 105 829, 06 грн. Загальна сума збільшення - 153 933,17 гривень.
Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Втім, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Так, як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Дослідивши докази по справі, встановлено, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку - фактурі (інвойсі).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: зовнішньоекономічний контракт 18/03/21 від 18.03.2021, зовнішньоекономічний договір 01032021 від 01.03.2021, рахунки-фактури, сертифікати якості, автотранспортні накладні, міжнародний ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження товару, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, довідки про транспортні витрати, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, митні декларації країни походження товару тощо).
Щодо тверджень відповідача відносно ненадання платіжних документів, що надані позивачем, суд зазначає наступне.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.
У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Крім того, суд вказує на те, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.
Згідно із загальносвітовою практикою інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.
Також, в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.
На підставі викладеного суд вважає, що надані до митного оформлення інвойси дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про вартість товару.
Щодо доводів відповідача про те, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд зазначає про таке.
Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ- Дніпро.
Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Отже, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.
Також слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, Постачальник не вимагав у Покупця обов'язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, транспортних витрат тощо).
Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару.
На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ та інших доказів, що свідчили б про те, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення. Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування.
При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Крім того, суд окремо зауважує, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо доводів митниці про незабезпечення відповідно до статті 254 Митного кодексу України перекладу документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.
Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Однак, у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.
При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.
Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Щодо доводів відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення.
Суд звертає увагу на те, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року у справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке. Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 рокуу справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування. Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
За результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено того, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Беручи до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатнім для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
За таких обставин, митним органом дійшов до передчасного висновку про коригування митної вартості товару.
Відтак, вказані у спірних рішеннях доводи митного органу є передчасними.
Отже, підсумовуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17.
Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Митним органом не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.
З урахуванням викладеного, спірні рішення прийняті Тернопільською митницею про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 590,38 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2024/000262/1 від 05.07.2024p., №UA110130/2024/000264/1 від 05.07.2024p., №UA110130/2024/000267/1 від 09.07.2024 p., №UA110130/2024/000266/1 від 09.07.2024p., №UA 110130/2024/000271/1 від 10.07.2024р.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110130/2024/000551 від 05.07.2024р.; №UA 110130/2024/000553 від 05.07.2024р.; №UA110130/2024/000555 від 09.07.2024p.; № UA110130/2024/000556 від 09.07.2024p.; №UA110130/2024/000561 від 10.07.2024p., винесені Дніпровською митницею.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" судові витрати з оплати судового збору в сумі 11 590,38 гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (49107, м.Дніпро, пр. Гагірна, 74/оф.316, код ЄДРПОУ 44008454).
Відповідач: Дніпровська митниця (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.
Суддя В.В. Ільков