21 жовтня 2024 рокуСправа №160/25266/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та Пенсійного фонду України щодо ненадання публічної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Пенсійний фонд України повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 03.09.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 03.09.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідачів з вимогою зробити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування збитків, згідно статті 54 Закону № 796. Пенсійний фонд України 06.05.2024 надав відповідь № 17872-22384/П-03/8-2800/24, у якій зазначив: «з урахуванням юридичної позиції, викладеної КСУ в рішеннях від 02.03.1999 № 2-рп/99, від 17.03.2005 № 1-рп/2005, від 19.06.2001 № 9-рп/2001, від 26.12.20011 № 20-рп/2011, від 22.05.2018 № 5-р/2018, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків КСУ від 20.03.2024 № 2-р(PP)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків продовжується у визначених до виплати розмірах». Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області 09.05.2024 надало відповідь за № 28696-20609/П-01/8-0400/24, у якій зазначено: «наразі питання щодо виплати пенсій без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796, знаходиться на контролі та буде вирішене після надходження відповідних роз'яснень з Пенсійного фонду України». 03.09.2024 позивач надіслав на електронні адреси відповідачів інформаційні запити, в яких вимагав надати наступну інформацію: в довільної формі надати юридичні позиції рішень КСУ по кожному з рішень КСУ зазначених вище за текстом; повідомити, яким чином ці юридичні позиції впливають на визначення порядку виконання рішення КСУ; повідомити на прикладі пенсіонерів - військовослужбовців, як визначився порядок та асигнування для виконання Рішень КСУ від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022. 10.09.2024 Пенсійний фонд України надіслав листа, в якому повідомив позивача, що «зафіксована на будь-яких носіях інформація, яку Ви просите надати у запиті, не була отримана або створена в процесі виконання ПФУ своїх обов'язків». Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області направило позивачу відповідь листом від 06.09.2024 № 0400-010804-8/181759 у абз. 4 зазначив: «У відповідь на запит Головного управління ПФУ отримано лист ПФУ з посиланням на лист Міністерства соціальної політики України від 11.04.2024 № 8733/0/2-24/54 та юридичні позиції, викладені Конституційним Судом України», сам лист Міністерства позивачу не було надано. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області листом від 16.09.2024 повідомив позивача, що «Запитувана Вами інформація (юридичні позиції рішень КСУ), не була створена в процесі виконання обов'язків Головним управлінням та не знаходиться у його володінні». Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І.Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 07.10.2024, відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області поданий відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що 09.09.2024 за вхідним № 520/11 було зареєстровано електронний запит позивача на публічну інформацію щодо юридичної позиції рішень КСУ, в якому викладено прохання: “На підставі ст.ст. 34, 40 Конституції України, ст.ст. 3, 5, 6, 13, 16, розділу IV Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 5, 6, 9 Закону України «Про інформацію», прошу надати наступну інформацію яка є у володінні управління: - в довільної формі надати юридичні позиції рішень КСУ по кожному з рішень КСУ зазначених вище за текстом; - яким чином ці юридичні позиції впливають на визначення порядку виконання рішення КСУ від 20.03.2024 року.» За результатом розгляду зазначеного запиту Головним управлінням повідомлено, що запитувана інформація (юридичні позиції рішень Конституційного Суду України), не була створена в процесі виконання обов'язків Головним управлінням та не знаходиться в його володінні, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення запиту позивача щодо отримання публічної інформації. Дії Головного управління є правомірними та вчинені в межах та на підставі норм чинного законодавства.
10.10.2024 позивач надав відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, у якому зазначив, що позивач, надсилаючи інформаційні запити Відповідачам вимагав надати інформацію з трьох пунктів: перша вимога стосується надання юридичні позиції рішень КСУ по кожному з рішень КСУ на які посилаються відповідачі у своїх листах до позивача. Друга вимога стосується того, яким чином ці юридичні позиції впливають на визначення порядку виконання рішення КСУ від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, якщо Порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України регламентовано положеннями статті 97 Закону № 2136-VIII, відповідно до частини першої якої Конституційний Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Третя вимога стосується пенсіонерів - військовослужбовців які отримують пенсію у відповідачів, питання в тому, як визначився порядок та асигнування для виконання Рішень КСУ від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 року № 7-р(II)/2022, якими визнані неконституційними норми законів, які обмежували пенсію пенсіонерам - військовослужбовцям десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. З 2016 і згодом з 2022 року пенсіонери - військовослужбовці почали отримувати пенсію без обмеження - на цієї підставі га аналогією права позивач вимагає надати інформацію про порядок виконання рішень КСУ по військовослужбовцям та які додаткові кошти були залучені для виплати пенсій військовослужбовцям без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
11.10.2024 до суду надійшов відзив на позов від Пенсійного фонду України, у якому, заперечуючи проти позов, відповідач вказав наступне. На вебпортал Пенсійного фонду України за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-069270 надійшло звернення Позивача від 16.04.2024 (від 19.04.2024 вх. № 22384/П-2800-24) щодо обчислення пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2- р(ІІ)/2024. Листом Пенсійного фонду України від 06.05.2024 № 17872-22384/П-03/8-2800/24 (додається до відзиву) Позивачу повідомлено, що з урахуванням юридичної позиції, викладеної Конституційним Судом України в рішеннях від 02.03.1999 № 2-рп/99, від 17.03.2005 № 1-рп/2005, від 19.06.2001 № 9-рп/2001, від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 22.05.2018 № 5-р/2018, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах. Водночас положення, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), не застосовуються при призначенні пенсії за нормами Закону № 796 вперше, переведенні на пенсію за нормами Закону № 796 (в тому числі поновлення раніше призначеної пенсії) та при перерахунках (автоматичних відповідно до чинних нормативно-правових актів (індексації пенсії, зміни розмірів соціальних нормативів, набуття права на вікову надбавку) та індивідуальних) після 20.03.2024. Аналогічне звернення Позивача надійшло на вебпортал Пенсійного фонду України 18.05.2024 за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-086786 (від 20.05.2024 вх. № 28295/ П-2800-24), на яке також надано відповідь листом від 13.06..2024 № 24297-28295/ П-03/8-2800/24 (додається до відзиву). Тобто, Пенсійний фонд України у відповіді на звернення Позивача, посилався на висновки Конституційного суду України, викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 02.03.1999 № 2-рп/99, від 17.03.2005 № 1-рп/2005, від 19.06.2001 № 9- рп/2001, від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 22.05.2018 № 5-р/2018. В подальшому, до Пенсійного фонду України надійшов запит Позивача від 03.09.2024 (зареєстрований 04.09.2024 за вх. № 1523/11) на отримання публічної інформації, в якому Позивач просив надати інформацію щодо юридичних позицій рішень Конституційного Суду України по кожному з рішень КСУ зазначених за текстом ( від 02.03.1999 № 2-рп/99, від 17.03.2005 № 1-рп/2005, від 19.06.2001 № 9-рп/2001, від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 22.05.2018 № 5-р/2018, від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024) із зазначенням їх впливу на визначення порядку виконання рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024. Листом Пенсійного фонду України від 10.09.2024 № 2800-030203-8/54745 (доданий до позову) Позивачу на запит від 03.09.2024 повідомлено, що запитувана інформація не була отримана або створена в процесі виконання Пенсійним фондом України своїх обов'язків. Оскільки Пенсійний фонд України не був належним розпорядником запитуваної інформації, то вимога Позивача на запит про надання інформації, яка не знаходиться у володінні Пенсійного фонду України є необґрунтованою та не узгоджується з вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації».
16.10.2024 позивачем було подано відзив на позов Пенсійного фонду України, у якому позивач зазначив, що відповідачі у своїх відповідях, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження десятьма прожитковими мінімумами та посилаючись при цьому на юридичні (правові) позиції п'яті рішень КСУ, що зазначені у їх відповідях, та не надання цих правових позицій позивачу є ні чим як навмисне ігнорування статей Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Заперечення від відповідачів не надходили.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно із частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
03.09.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати юридичні позиції рішень Конституційного Суду України, повідомити про вплив вказаних рішень на їх виконання, а також повідомити на прикладі пенсіонерів - військовослужбовців, як визначився порядок та асигнування для виконання рішень КСУ.
10.09.2024 Пенсійний фонд України надав позивачу відповідь за № 2800-030203-8/54745, у якій повідомив позивача, що запитувана інформація не була отримана або створена в процесі виконання Пенсійним фондом України своїх обов'язків.
16.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України надало позивачу відповідь за № 0400-010804-8/186500, у якій повідомив позивача, що запитувана інформація не була отримана або створена в процесі виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України своїх обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України 09.05.2024 надавалася відповідь позивачу на його звернення про перерахунок пенсії. Також вбачається, що 10.06.2024 Пенсійний фонд України надав позивачу відповідь на запит позивача від 09.05.2024.
Також судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України 06.09.2024 надано відповідь на запит від 03.09.2024.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов'язок об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VІ визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначив, що аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у ст.13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:
- уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);
- інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);
- інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); - інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI);
- інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
- інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-VI).
Суд погоджується із доводами відповідачів, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI). Публічна інформація є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Іншими словами, розпорядники інформації отримали або створили її під час виконання своїх обов'язків чи просто володіють нею, також вона повинна бути відображена та задокументована.
Норми Закону України “Про доступ до публічної інформації» регулюють відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагають у відповідь на запит створювати певну інформацію.
Питання доступу до публічної інформації в Конституційному Суді України визначено відповідно до положень Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» (ст. 42) Відповідно до ч. 2-5 ст. 42 Закону № 2136-VIII інформація про конституційні подання, конституційні звернення, конституційні скарги, що надійшли до Суду, перебіг справи, дату і час засідання Сенату, Великої палати є відкритою та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює: 1) інформацію про конституційні подання, конституційні звернення, конституційні скарги; 2) повідомлення про порядок денний пленарних засідань Великої палати та сенатів, прес-релізи, іншу інформацію; 3) матеріали судових справ, ухвалені рішення або надані висновки щодо розглянутих Судом справ, окрім матеріалів закритої частини пленарних засідань Сенату чи Великої палати та матеріалів, які містять інформацію з обмеженим доступом; 4) записи відеотрансляцій відкритої частини пленарних засідань Суду; 5) щорічну інформаційну доповідь Суду. Суд надає інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд, не надається (ч.4 ст. 42 Закону № 2136-VIII). 5. Оприлюднення та надання інформації за запитами забезпечує Секретаріат Суду (ч.5 ст. 42 Закону № 2136-VIII).
Отже, позивач не позбавлений можливості отримати запитувану ним інформацію у встановленому законом порядку у належного розпорядника інформації.
Суд відхиляє доводи позивача, оскільки запитувана ним інформація по суті є запитом про надання текстів рішень Конституційного Суду України, а також певної інформації аналітичного та статистичного характеру, яка потребує її створення.
Нарахування та виплата пенсії позивачеві не є предметом розгляду цієї справи, тому суд не надає оцінки строкам та правильності процедурі перерахунку пенсії, що здійснював відповідач.
У цій справі суд доходить висновку, що відповідачами надано відповідь на звернення позивача від 03.09.2024, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 01601 ЄДРПОУ 00035323), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49094 ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез