21 жовтня 2024 року Справа 160/27910/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
18.10.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Спариш Марина Григорівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391;
- визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.09.2024 року № 047150025391 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 25.05.1982 року по 30.08.1982 року, 30.08.1982 року по 31.08.1982 року, 30.06.1983 року по 01.08.1983 року, з 13.10.1989 року по 30.09.1992 року, і періоди підприємницької діяльності з 01.10.1992 року по 31.12.2003 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08.01.2024 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Предметом оскарження в даній справі, зокрема, є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391.
До суду із даною позовною заявою позивач звернулася засобами поштового зв'язку 17.10.2024 року, що підтверджується відміткою органу поштового зв'язку на конверті.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом (17.10.2024 року) шестимісячний строк звернення до суду вже сплинув, суддя приходить до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду із позовними вимогами в частині, що стосуються рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391.
В обгрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що після отримання рішення від 26.01.2024 року №047150025391 ОСОБА_1 сподівалась, що держава в особі відповідних державних органів належним чином фіксувала і обліковувала сплату нею фіксованого податку у період з 01.10.1992 року по 31.12.2003 року, тому і вживала безперервних заходів задля звернення до пенсійного і податкового органу, органу казначейства, банківської установи з метою отримання відповідних доказів та надання їх пенсійному органу. Крім того, позивач посилається на перешкоди, пов'язані із введенням воєнного стану на території України. Таким чином, вважає, що строк для подання даного позову позивачем пропущено з поважних причин.
Дослідивши доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом слід зазначити, що в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391 чітко зазначено, що оскаржувані позивачем в даному позові періоди роботи не зараховані до страхового стажу позивача та причини не зарахування. Тобто, позивач була обізнана про порушення своїх прав та законних інтересів ще в січні 2024 року.
Певні сподівання позивача та вживання останньою на протязі дев'яти місяців заходів щодо отримання документів для підтвердження наявності стажу з метою надання таких документів до пенсійного органу свідчать про зволікання позивачем вчиненням дій спрямованих на захист своїх прав та законних інтересів. Відтак суддя не вважає такі обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами, що стосуються рішення від 26.01.2024 року №047150025391.
Також введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 10.02.2023 року у справі №461/10111/21, від 07.02.2023 року у справі №120/14564/21-а та в ухвалі Верховного суду від 09.02.2023 року №620/5974/22.
У клопотанні про поновлення строку звернення з адміністративним позовом зазначено про очевидні логістичні та інші перешкоди внаслідок збройної агресії російської федерації (відсутність електроенергії, тривалі повітряні тривоги).
Водночас такі доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами, що дає судді підстави вважати про зволікання позивачем своїм правом щодо звернення до суду із цим позовними вимогами, оскільки такий строк завершився ще 26.07.2024 року, тоді як позивач звернулася до суду 17.10.2024 року, тобто майже через три місяці після закінчення строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи, що позивач не надала доказів здійснення цілковитих перешкод, зазначених нею у клопотанні, на протязі всіх трьох місяців, суддя не приймає до уваги посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, тим паче, що в позивача є право на звернення до суду засобами поштового зв'язку або через підсистему "Електронний суд".
Оцінюючи наведені позивачем обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Абзац перший частини шостої статті 18 КАС України в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 року - зміна в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, введено в дію 20.02.2024 року.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з позовом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України позивач та його представник мають обов'язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 169 КАС України).
В позовній заяві зазначено про наявність Електронного кабінету у представника позивача, однак перевірити зазначені відомості на даний час неможливо.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Однак, в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача - адвоката Спариш Марини Григорівни.
Відсутність в позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків адвоката унеможливлює перевірку наявності у такої особи зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву для суду та відповідачів із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків адвоката Спариш Марини Григорівни.
Відповідно до абзацу першого і другого статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог, що стосуються рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391.
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Спариш Марини Григорівни про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами в частині, що стосуються рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2024 року №047150025391 із зазначенням інших причин, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (для суду та відповідачів);
- заяву для суду та відповідачів із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків адвоката Спариш Марини Григорівни.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна