21 жовтня 2024 рокуСправа №160/28972/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Денисовим Олександром Сергійовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області № 2533120185 від 04.10.2023 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 : з 26.11.2002 до 25.10.2005 - гірником по виборці породи 2 розряду з повним робочим днем; з 25.10.2005 до 27.01.2006 - майстром дільниці технологічного комплексу поверхні, тимчасово, строком на три місяці; з 27.01.2006 до 02.07.2012 - майстром дільниці технологічного комплексу поверхні; з 02.07.2012 до 02.08.2016 - майстром дільниці технологічного комплексу № 2 поверхні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 26.09.2023 - дня звернення за призначенням пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що 26.09.2023 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2533120185 від 04.10.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії. Відповідачем не зараховано спірні періоди до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 2 та не враховано пільгову довідку № 273 від 03.07.2023, оскільки довідка містить два підписи. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним. Разом із заявою про призначення пенсії вона подала необхідні документи, які підтверджують наявність необхідного пільгового стажу, у тому числі трудову книжку з відповідними записами про роботу. Вона досягла пенсійного віку та набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Ухвалою суду від 08.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача докази, які постановлено надати суду у строк для подання відзиву.
13.12.2023 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2023 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 2533120185 від 04.10.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, визначеного абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зауважив, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», на які посилається позивач, не підлягають застосуванню при вирішенні питання щодо призначення їй пенсії. Необхідною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту другого частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення віку 55 років, наявність у жінок страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах, передбачених Списком № 2. Пільгова довідка № 273 від 03.07.2023, видана ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», не відповідає встановленій формі - підписана двома підписами та відсутній підпис керівника. У зв'язку з цим довідку направлено на перевірку. Оскільки станом на час прийняття рішення результати перевірки були відсутні та з огляду на строки розгляду заяви про призначення пенсії, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за наявними матеріалами. Також відповідач звертав увагу на те, що призначення та обчислення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. До відзиву було додано витребувані судом докази.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.09.2023 про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2533120185 від 04.10.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Зазначено, що вік заявниці 54 роки 04 місяці, та відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік становить 55 років. Необхідний страховий стаж, визначений підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років пільгового стажу. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 04 місяці 02 дні. За результатами розгляду доданих до заяви документів не враховано пільгову довідку № 273 від 03.07.2023, оскільки вона не відповідає формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5), а саме підписана двома підписами. Зазначено, що у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у якій вказано дату її заповнення вперше 20.04.1988, містяться, зокрема, такі записи, що стосуються спірних періодів роботи:
запис № 9 - 07.10.1998 прийнята на ДВАТ «Шахта Ювілейна» ДХК «Павлоградвугілля» учнем оператора пульта управління поверхневою (наказ № 75к від 12.10.1998);
запис № 10 - 02.12.1998 переведена оператором пульта управління третього розряду поверхневою (наказ № 1339 від 18.12.1998);
запис № 11 - 21.09.2002 переведена учнем гірника по вибірці породи поверхневою (наказ № 771к від 30.09.2002);
запис № 12 - 26.11.2002 переведена гірником по виборці породи 2 розряду з повним робочим днем (наказ № 965к від 29.11.2002);
запис № 13 - 25.10.2005 переведена майстром ділянки технологічного комплексу поверхні, тимчасово, на три місяці (розпорядження № 3242 від 04.11.2005);
запис № 14 - 27.01.2006 переведена майстром дільниці технологічного комплексу поверхні (розпорядження № 288 від 30.01.2006); за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 (розпорядження № 147 від 10.07.2012);
запис № 15 - 02.07.2012 переведена майстром дільниці технологічного комплексу № 2 поверхні (наказ генерального директора ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 373-к від 02.07.2012); за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 (розпорядження № 6583 від 25.12.2015);
запис № 16 - 01.01.2022 переміщена до ВПШУ Першотравенської ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» майстром дільниці з повним робочим днем (наказ № 9865 від 24.12.2021).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 273 від 03.07.2023, виданою Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», ОСОБА_1 працювала у ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» повний робочий день за професіями:
гірник (зайнятий на відбиранні породи) з 26.11.2002 до 15.01.2003 (01 місяць 20 днів), що передбачено Списком № 2 розділ 1 підрозділ 1 позиція 2010100а-11709, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994;
гірник (зайнятий на відбиранні породи) з 16.01.2003 до 24.10.2005 (02 роки 09 місяців 09 днів), що передбачено Списком № 2 розділ 1 підрозділ І позиція 1.1а, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003;
майстер дільниці технологічного комплексу поверхні з 25.10.2005 до 02.08.2016 (10 років 09 місяців 08 днів), що передбачено Списком № 2 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1б, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003.
Підставою для видачі довідки зазначено такі документи: особова картка форми Т 2М, накази підприємства, табелі спуску в шахту і особового рахунку про зарплату, довідник ЕТКС. Професії підтверджено атестаціями робочих місць згідно з наказами № 938 від 17.11.1994, № 1303 від 17.11.1999, № 1442 від 27.05.2005, розпорядженням № 2589 від 28.12.2010, листом № 189 від 27.01.2011, розпорядженнями № 147 від 10.07.2012 та № 6583 від 25.12.2015.
Зазначена довідка видана за підписами керівника департаменту з управління персоналом та провідного фахівця, засвідчена печаткою ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». Повноваження підписантів довідки підтверджено довіреностями, виданими ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з пунктом «б статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
При вирішенні зазначеного спору судом відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні № 2533120185 від 04.10.2023 та відзиві відповідача підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 стала відсутність необхідного пільгового стажу, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем при прийнятті рішення не враховано пільгову довідку № 273 від 03.07.2023 через її невідповідність формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5).
Відповідачем не заперечується приналежність роботи, виконуваної позивачем у періоди з 26.11.2002 до 24.10.2005, з 25.10.2005 до 02.08.2016 та її професій у спірні періоди до таких, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2. Згідно з розрахунком стажу позивача (форма РС-право) вказані періоди зараховано до загального страхового стажу позивача.
Разом із тим, наведені відповідачем мотиви щодо незарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача за Списком № 2 в силу встановлених обставин справи є протиправними, оскільки в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та довідці № 273 від 03.07.2023 наявні усі необхідні відомості, які визначають право позивача на зарахування спірних періодів саме до пільгового стажу за Списком № 2.
Відповідач, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо. Відповідачем не надано результатів перевірки довідки № 273 від 03.07.2023. Докази на підтвердження визнання такої довідки недійсною у матеріалах справи відсутні.
У даному випадку позивач не може бути позбавлена права на пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України не отримало (не витребовувало) та не перевірило деякі підтверджуючі документи про пільгові умови її роботи. Відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належних обґрунтувань рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення їй пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2533120185 від 04.10.2023, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди її роботи з 26.11.2002 до 24.10.2005, з 25.10.2005 до 02.08.2016, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, починаючи з 26.09.2023 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
На переконання суду, зобов'язання органу призначення пенсії призначити ОСОБА_1 пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 858,88 грн (2684 х 0,4 х 0,8= 858,88).
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 7721-1848-4931-2956 від 06.11.2023. Отже, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 214,72 грн (1073,60-858,88).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2533120185 від 04.10.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди її роботи з 26.11.2002 до 24.10.2005, з 25.10.2005 до 02.08.2016;
- призначити ОСОБА_1 з 26.09.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 21.10.2024.
Суддя В.В. Рянська