про продовження процесуального строку
21 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10645/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., розглянувши з власної ініціативи питання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом НОМЕР_1 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 27.09.2022 по 29.05.2024 у сумі 2336091,29 грн; зобов'язання здійснити нарахування і виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 27.09.2022 по 29.05.2024 у сумі 2336091,29 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин.
У встановлений строк до суду 14.10.2024 надійшла заява від 07.10.2024 про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач вказав про дотримання ним тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (з моменту отримання листа відповідача від 22.08.2024 №09/6671-24-Вх) та водночас просив поновити строк звернення до суду.
Перевіривши матеріали позовної заяви, зокрема, і щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі (чи повернення позовної заяви), суддя дійшов висновку про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Залишаючи без руху позовну заяву, встановлено пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом, вимоги якого стосуються протиправнистю дій щодо не нарахування та не виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 27.09.2022 по 29.05.2024 у сумі 2336091,29 грн. При цьому перебіг строку звернення до суду про виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем, а саме 29.05.2024 (виплата коштів позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №140/15788/23).
Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду із цим позовом, позивач покликався на положення частини другої статті 233 КЗпП України.
Законом України від 19 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». Дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX поширюється на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Тобто, з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України).
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.
Це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив'язаний» до нього, закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 у справі №480/2878/22, від 09.03.2023 у справі №380/493/21, від 16.03.2023 у справі №160/20711/21, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, від 29.06.2023 у справі №640/13028/21, від 07.09.2023 у справі №160/914/23, від 28.09.2023 у справі №420/5436/22, від 31.10.2023 у справі №240/15141/22, від 23.11.2023 у справі №420/10397/23 та від 09.01.2024 у справі №620/3102/20.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 24.09.2024, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
Також варто зауважити, що отримання позивачем листа від відповідача від 22.08.2024 №09/6671-24-Вх, у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого останній повинен був дізнатись про порушення своїх прав, та свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
ОСОБА_1 за правилами частини першої статті 123 КАС України встановлено строк для надання можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом із доказами, які підтверджують поважність причин його пропуску.
Проте позивачем до заяви від 07.10.2024 не додано докази, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
З урахуванням правового регулювання строку звернення до суду у такій категорії справ, про які вказано в ухвалі від 04.10.2024 та в цій ухвалі, позивачу відповідно до частини другої статті 121 КАС України необхідно продовжити на сім днів з дня отримання такої ухвали процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду доказів поважності пропуску строку звернення до суду, а саме за період з 29.05.2024 по 24.09.2024.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином (перебування на лікуванні, перебування за кордоном, тощо).
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частин другої, третьої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Оскільки станом на 21.10.2024 вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху від 04.10.2024 не виконані, суддя вважає за необхідне продовжити процесуальний строк встановлений ухвалою від 04.10.2024 для усунення недоліків позовної заяви на 7 (сім) днів з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання (надіслання) до суду доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, а саме за період з 29.05.2024 по 24.09.2024.
Керуючись статтями 118, 119, 121, 248, 256, КАС суддя
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви - на сім днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський