Справа № 758/8434/24
3/758/3720/24
Категорія 327
Київ
06 вересня 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Захарчук С. С. , ., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,-
09.06.2024 о 00 год. 49 хв., за адресою: м. Київ, міст Гаванський, ОСОБА_1 не виконала своїх батьківських обов'язків, що виразилось в тому, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила хуліганську дію, а саме: скинула електросамокат «Байк» з Гаванського моста у річку Дніпро, чим порушила громадський порядок, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 579225 від 01.07.2024.
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судові засідання на 23.07.2024, 06.09.2024, у судові засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь які інші, до суду не надходили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Установлено, що 09.06.2024 о 00 год. 49 хв., за адресою: м. Київ, міст Гаванський, ОСОБА_1 не виконала своїх батьківських обов'язків, що виразилось в тому, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила хуліганську дію, а саме: скинула електросамокат «Байк» з Гаванського моста у річку Дніпро, чим порушила громадський порядок.
01.07.2024 відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАВ № 579225 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 579225 від 01.07.2024 пояснень вбачається те, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, станом на дату складення протоколу відносно ОСОБА_1 її доньці - ОСОБА_2 виповнилося 15 років.
За таких обставин, в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, тобто дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян і тому її слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 6 СК України, ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз'яснити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя С. С. Захарчук