БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/693/24
Провадження № 2/669/253/24
09 жовтня 2024 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Вишневського В.О.,
за участю секретаря Валігури А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
24.07.2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позову вказано, що з 09.01.2005 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. На даний час судом вирішується справа про розірвання шлюбу. За час спільного проживання вони придбали житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Угоди про добровільний поділ майна з відповідачем не досягнуто, що стало приводом звернення до суду з позовом. Шлюбний договір не укладався. З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність можливості досудового врегулювання спору між сторонами, ОСОБА_1 просила визнати спільною сумісною власністю подружжя (сторін по справі) вищевказане домоволодіння та провести поділ майна подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 частину даного домоволодіння.
Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23 серпня 2024 року.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року відкладено підготовче судове засідання на 12 вересня 2024 року в зв'язку із неявкою відповідача, про якого немає відомостей про вручення судової повістки.
Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті в загальному порядку на 09 жовтня 2024 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. В поданій до суду заяві представник позивачки, адвокат Кучерук Т.М., позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивачки, позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомленим у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи без його участі не надсилав, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин та відповідних їм правовідносин, суд виходить з положень Сімейного кодексу України та інших нормативних актів, які регулюють спірні відносини.
Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 60, ч.1 ст.61 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Як передбачено у ч. 1 ст. 69 цього Кодексу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За правилом ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статті 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до п. 24 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Судом встановлено, що з 09 січня 2005 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі.
На даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, шлюб не розірвано на дату розгляду даної справи, що не заперечується сторонами.
Сторонами за час перебування в шлюбі було набуто та є в наявності майно, яке знаходиться у сторін, а саме: житловий будинок, загальною площею 81,5кв.м., житловою площею 38,4кв.м., з належними до нього надвірними будівлями, що складаються з хліва, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються даними Договору купівлі-продажу будинку з надвірними будівлями, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого 04 червня 2008 року приватним нотаріусом Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Разумей Л.О., даними Витягу з Державного реєстру речових прав №334981180, сформованого 08.06.2023 року державним реєстратором Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області Яловчуком В.В., та даними технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовленого КП «Білогірське бюро технічної інвентаризації» 31.05.2004 року. Хоча даний житловий будинок було зареєстровано лише на відповідача, проте факт реєстрації спільного нерухомого майна на ім'я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі, оскільки протилежного не доведено. Відповідачем не доведено, що кошти на придбання спірного житлового будинку були його особистою приватною власністю, або внаслідок його участі в приватизації державного житлового фонду, відповідач не оспорює право спільної сумісної власності на житловий будинок, то суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок в силу ст. 60, ст.61 Сімейного кодексу України був придбаний за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя, таким чином позовні вимоги в частині визнання згаданого житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачка та відповідач не домовилися про поділ майна, то суд врахувавши їх інтереси, вважає, що відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України кожна сторона спору має право власності на одну другу частину спірного житлового будинку, який є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Оскільки жоден з колишнього подружжя не вчинив дій, спрямованих на поділ майна в натурі, або на отримання грошової компенсації вартості своєї частки у спільному майні, питання про можливість поділу будинку в натурі перед судом не ставилось, суд вважає за можливе визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного, вимога позивачки є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки спірний житловий будинок придбаний під час шлюбу за спільні кошти (вказане не оспорено відповідачем) і є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те, що право власності на нього зареєстровано за відповідачем.
При цьому, у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.60, 61, 69-71 СК України, ст. ст. 317, 368,372 ЦК України, ст.ст. 141, 229, 247, 264, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою селища Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованою по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частини домоволодіння (житловий будинок А-1, загальною площею 81,5кв.м., житловою площею 38,4кв.м., з належними до нього надвірними будівлями, що складаються з хліва Б), що розташоване по АДРЕСА_1 , як на частку у спільному майні подружжя, без його реального поділу.
Залишити у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с.Синютки Білогірського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_2 , 1/2 частини домоволодіння (житловий будинок А-1, загальною площею 81,5кв.м., житловою площею 38,4кв.м., з належними до нього надвірними будівлями, що складаються з хліва Б), що розташоване по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені при звернені до суду 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивачка - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ