Справа № 373/2180/24
Номер провадження 2-а/373/15/24
21 жовтня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №373/2180/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Переяславського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Хорошко Н.І про визнання постанови №659 від 31.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП протиправною, її скасування та закриття справи,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом у порядку адміністративного судочинства та просить визнати постанову №659 від 31.08.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 - протиправною, скасувати її повністю та закрити справу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 вересня 2024 року він виявив, що його карткові рахунки у Райффайзен банку та Моно банку заблоковані. В зв'язку з даними обставинами ОСОБА_1 , 23.09.2024 року звернувся до Переяславського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) і встановив що по ньому відкрито два виконавчі провадження №76079949 та №76089472 з приводу штрафів, які було накладено т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 . 24.09.2024 року ОСОБА_1 , написав заяву до Переяславського ВДВС на ознайомлення з вказаними виконавчими провадженнями. Так виконавчі провадження на ознайомлення позивачу на дали 25.09.2024, з яких він і дізнався, що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень. Зазначає, що він не був ознайомлений як з протоколом про притягнення його до адміністративної відповідальності так і безпосередньо з постаново. №659. Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не бачив і відповідно не підписував.
Позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що відповідач всупереч вимог Закону не тільки не повідомив його про розгляд справи, але і не надав жодної можливості навести свої доводи та заперечення, не роз'яснив його право на правову допомогу. Крім цього вказує на те, що повістка виписана і вручена 22.08.2024 йому не уповноваженою особою, також вона має виправлення де була дата “23» виправлена на »22». Повістка заповнена трьома різними ручками, де його прізвище написано синім кольором, адреса та дата виклику чорним а підпис ОСОБА_3 сірим кольором.
Крім того, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, в тому числі, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення. Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо нього розглянуто керівником структурного підрозділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та за результатами розгляду цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що з наведених положень закону слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.
Вказує, що даних про те, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виконував обов'язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні. А тому він не мав повноважень розглядати справу про адміністративне правопорушення та виносити відповідну постанову.
Ухвалою від 02 вересня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позов.
11 жовтня 2024 року представник відповідача - т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.
Вказує, що твердження позивача, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 не є уповноваженою особою щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення не відповідають дійсності.
Відповідно до витягу із наказу №554 від 05.08.2024 року, яким доповнено наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 “Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 у 2023 навчальному році» від 25.12.2022 року №637, а саме, доповнено пункт 48, пунктом 48.1 “відповідальним за ведення роботи та здійснення контролю по дотриманню законності застосування у ІНФОРМАЦІЯ_5 положень Кодексу України “Про адміністративні правопорушення» призначити наступних посадових осіб: Начальника першого відділу Бориспільського територіального центру комплектування майора ОСОБА_5 ; Начальника ВОМР, майора ОСОБА_2 .
Окрім цього, відповідно до витягу із наказу №229 від 16.08.2024 року, майора ОСОБА_2 , начальника ВОМР ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено до тимчасового виконання обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 є уповноваженою особою на складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Разом з викладеним, у відзиві вказує, що твердження позивача, що повістка 22.08.2024 була вручена не уповноваженою особою, надумані, оскільки стрілець ОСОБА_6 відповідно до наказу №554 від 05.08.2024 року, є уповноваженою особою на вручення повісток.
Звертає увагу, що позивачу було роз'яснено його права, окрім цього, під відеозапис повідомлено про час та місце розгляду справи, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Разом з цим, було виписано повістку на день розгляду справи, однак ОСОБА_1 відмовився від її отримання, про що був складений акт щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024 року. Клопотань про перенесення розгляду справи останній не подавав.
Разом з викладеним, ОСОБА_2 не вважає необхідність відвести доньку до лікаря-стоматолога поважною причиною для не прибуття за повісткою. Зауважує, що якщо ОСОБА_1 вважав це поважною причиною, мав повідомити про це РТЦК та СП, в тому числі і на наступний день.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до Постанови №659 за справою про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень.
18.09.2024 року головним державним виконавцем Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хорошко Н.І відкрито виконавче провадження ВП №76079949.
Відповідно до розписки від 22.08.2024 на 10 годину 00 хвилин ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК.
Згідно до рапорту складеного співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , останнім було виявлено адміністративне порушення вчинене ОСОБА_1 , а саме, будучи належним чином оповіщеним (що підтверджується власноручним підписом у розписці до повістки) про необхідність прибуття 22.08.2024 року до першого ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній не прибув та причин неявки не повідомив.
В подальшому начальнику відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області було направлено звернення, щодо доставлення громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
30.08.2024 року на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №659.
Повісткою №3277 ОСОБА_1 було повідомлено, що він має з'явитися 31 серпня 2024 року о 09 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , для проходження ВЛК.
Згідно Акту про відмову від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки для проходження військової лікарської комісії.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Водночас, згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Доказами ж в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Як вбачається зі змісту статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
При цьому, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Оцінюючи докази надані сторонами суд зазначає наступне.
Твердження позивача про неповідомлення його про розгляд справи спростовуються наданими письмовими доказами по справі.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.
Особливий період триває на даний час.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 на всій території України введений воєнний стан та оголошено мобілізацію.
Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію" місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено, зокрема, організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини.
Повноваження ОСОБА_2 , щодо складення оскаржуваної постанови №659 від 31.08.2024, підтверджуються витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №554 від 05 травня 2024 року. Витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №229 від 16 серпня 2024 року.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
Порядок вручення (оповіщення громадян) про призов на військову службу та прибуття їх на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та регламентовано пунктом 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352. Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Належним підтвердженням сповіщення є у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Таким чином, ОСОБА_1 в період особливого періоду та мобілізації, двічі був сповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двічі не прибув за викликом.
Сповіщення ОСОБА_1 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеофайлами записів, доданих до відзиву на позов представником ІНФОРМАЦІЯ_2 . З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 повідомляли про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом вручення повістки 22.08.2024, яку він отримав. Крім цього, ОСОБА_1 під запис повідомляли про його знаходження в розшуку, у зв'язку із неявкою 22.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про складення протоколу, про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Від підписів останній відмовлявся, на підставі чого було складено акт щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 серпня 2024 року. Складання акту також зафіксовано на відеозаписі. Разом з цим, ОСОБА_1 було роз'яснено, що в нього є право та є час щоб скористатися юридичною допомогою, якщо вона йому потрібна. Зазначалося, що на розгляд справи він може прибути з своїм адвокатом, якщо цього потребує.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено законність своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про залишення в силі постанови №659 від 31 серпня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а позовну заяву - без задоволення.
Судовий збір сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду в розмірі 1211 грн. 20 коп. не підлягає стягненню з відповідача в силу ст. 139 КАС України.
Керуючись 2, 6, 9, 72-77, 139, 241-246,286,293КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Переяславського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Хорошко Н.І про визнання постанови №659 від 31.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП протиправною, її скасування та закриття справи - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Головний державний виконавець Переяславського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Хорошко Н.І, місцезнаходження: вул. Оболонна, 2-В, м.Переяслав, Бориспільський район, Київська область, 08400.
Суддя І.О. ОПАНАСЮК