Ухвала від 17.10.2024 по справі 369/11486/21

Справа № 369/11486/21

Провадження №2/369/314/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Липченко О.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання про призначення додаткової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, виділ нерухомого майна та встановлення межі земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, виділ нерухомого майна та встановлення межі земельної ділянки.

У підготовчому судовому засіданні позивачзаявив клопотання про призначення додаткової експертизи, яке подав в письмовому вигляді. Представник позивача клопотання підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити.

Проведення додаткової екпертизи просили доручити КНДІСЕ, на вирішення експертам наполягали поставити питання, наведені в письмовому клопотанні.

Інші учасники у підготовче судове засідання не з'явилися, повідомлялись належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 8 жовтня 1998 року № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Верховний Суд у своїй постанові від 25 серпня 2021 року у справі №920/639/17 наголосив, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Також Верховний Суд підкреслив, що висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер.

Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).

Враховуючи подане клопотання та наполягання позивача на призначенні саме додаткової експертизи по поданим питанням, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання необхідно задовольнити та призначити по справі додаткову судову експертизу для з'ясування обставин, що мають значення по справі і потребують спеціальних знань у відповідній галузі.

У відповідності до положень пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.84, 103, 104, 107, 113, 252 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про призначення додаткової експертизи задовольнити.

Призначити по справі додаткову судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи не втратило силу рішення КНДІСЕ №990017-43/21554 від 01.02.2018 р. щодо можливості поділу двоповерхового будинку АДРЕСА_1 , яке було узаконено судовим рішення по справі №369/2079/16-ц та не було скасовано в апеляції та касації. А якщо втратило, то чи можливий варіант розподілу вказаного двоповерхового житлового будинку на дві ізольовані квартири

АДРЕСА_2 . Яка вартість двоповерхового житлового будинку, обох його поверхів окремо і гаражу, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_3 . Якщо позивач отримає у власність другий поверх двоповерхового житлового будинку (кв. АДРЕСА_4 ) та гараж, а відповідач отримає його перший поверх (кв. АДРЕСА_5 ) та погріб, то який розмір компенсації за нерухоме майно необхідно сплатити сторонам по справі із врахуванням витрат подружжя на капітальний ремонт першого поверху та облаштування його новими меблями?

4. Чи можливо позивачу загородити частку земельної ділянки, розташовану під його балконом та сходами з другого поверху - тобто бетонної полоси, що прилягає до стіни будинку - в обмін на його 1/3 погребу?

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 6), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №369/11486/21

Зобов'язати сторін на вимогу експерта надати необхідні та належні документи.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Провадження по справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині призначення експертизи та зупинення провадження по справі подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

Попередній документ
122437354
Наступний документ
122437356
Інформація про рішення:
№ рішення: 122437355
№ справи: 369/11486/21
Дата рішення: 17.10.2024
Дата публікації: 23.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.11.2025)
Дата надходження: 19.08.2021
Предмет позову: визнання права власності у порядку спадкування
Розклад засідань:
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.03.2026 12:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
20.10.2021 14:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
18.01.2022 14:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
10.03.2022 14:35 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.10.2024 09:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
07.10.2025 14:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
12.11.2025 14:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
18.02.2026 11:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області