Справа № 369/6683/22
Провадження № 2/369/563/24
(про забезпечення позову)
16.10.2024 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі №369/6683/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа №369/6683/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Скокіним Леонідом Леонідовичем подано до суду заяву про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що за наслідками проведених торгів, ОСОБА_1 2015 році стала власником наступного нерухомого майна, придбаного на аукціоні про продажі майна в провадженні у справах про банкрутство: земельної ділянки площею 0, 0808 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1503 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В., та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок 1994 року побудови, загальною площею будинку - 721, 7 кв. м., житлова площа 304, 2 кв. м., навіс Б, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, стінка підпірна 3 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1499 приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. Спірне майно мною було придбане за загальною ціною 1 030 081, 00 грн. Як зазначає заявник, право власності ОСОБА_1 було належним чином за нею зареєстроване, та в подальшому спірне майно вибуло із її власності поза її волею. Як стало відомо заявнику станом на дату подання заяви, в спірному майні відповідачі провадять підприємницьку діяльність з надання послуг щодо освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти. У приміщеннях житлового фонду без жодних на те дозвільних документів відбувається надання освітніх послуг маленьким дітям та їх батькам. На думку заявника наявність малолітніх дітей в спірному майні, яким надаються ті чи інші послуги освітнього характеру може досить суттєво утруднити та взагалі зробити неможливим виконання судового рішення щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а використання будинку в таких цілях і з такою метою може призвести до псування майна та необхідності його відновлення за наслідками ухвалення судового рішення на кориcть позивача. Заявник зазначила, що підтвердженням наведеного є сайт Level Sadok, а саме його розділ "Контакти" за посиланням https://www.level-sadok.com.ua/contacts/, де беззаперечно можна пересвідчитись, що за адресою Спірного майна надаються освітні послуги.
На підставі зазначеного заявник просила до набрання рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0808 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1503 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В.,
- накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок 1994 року побудови, загальною площею будинку - 721, 7 кв. м., житлова площа 304, 2 кв. м., навіс Б, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, стінка підпірна 3 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1499 приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В.;
- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори; всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на нерухоме майно (окрім обтяжень), а саме земельну ділянку площею 0, 0808 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1503 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В., та житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок 1994 року побудови, загальною площею будинку - 721, 7 кв. м., житлова площа 304, 2 кв. м., навіс Б, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, стінка підпірна 3 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1499 приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В.;
- заборони відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії, зокрема провадити господарську діяльність та надавати послуги з використанням спірного майна, зокрема надавати освітні послуги з використанням спірного майна, іншими словами заборонити використання спірного майна не за його призначенням і у будь-який діяльності відповідачів та/або третіх осіб, а також заборонити його передання в оренду або у будь-яке інше користування третім особам, а саме щодо наступного майна: земельної ділянки площею 0, 0808 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1503 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В., та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок 1994 року побудови, загальною площею будинку - 721, 7 кв. м., житлова площа 304, 2 кв. м., навіс Б, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, стінка підпірна 3 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1499 приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В.;
- заборони будь-яким особам, окрім Позивача та Відповідачів, на час розгляду справи доступ та перебування у Спірному майні, а саме в межах/на території наступного майна: земельної ділянки площею 0, 0808 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1503 приватним нотаріусом КиєвоСвятошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В., та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок 1994 року побудови, загальною площею будинку - 721, 7 кв. м., житлова площа 304, 2 кв. м., навіс Б, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, стінка підпірна 3 - підтвердженням чому є Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадження у справах про банкрутство від 24.07.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1499 приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 304623937, сформованої 11 липня 2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222485901:01:018:0135, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0808 га, та житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 721.7 кв.м., житловою площею 304, 2 кв. м, належить на праві спільної часткової власності по 1/3 частині ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача у цивільній справі можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та предметом позовних вимог, оскільки, застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачам, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку є співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо майна, яке належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , оскільки, накладення арешту на майно є достатнім заходом для забезпечення позову у даній цивільні справі, так як передбачає заборону відчужувати його, а тому не потребує додаткової заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
За таких підстав, суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а тому відсутня потреба в додатковому застосуванні заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії, зокрема провадити господарську діяльність та надавати послуги з використанням спірного майна, зокрема надавати освітні послуги з використанням спірного майна, заборони використання спірного майна не за його призначенням і у будь-який діяльності відповідачів та/або третіх осіб, а також заборонити його передання в оренду або у будь-яке інше користування третім особам, заборони будь-яким особам, окрім позивача та відповідачів, на час розгляду справи доступ та перебування у спірному майні, а саме в межах/на території земельної ділянки та житлового будинку.
За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову в зазначеній частині задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття інших заходів забезпечення позову ніж арешт, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, щодо застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії, зокрема провадити господарську діяльність та надавати послуги з використанням спірного майна, зокрема надавати освітні послуги з використанням спірного майна, заборони використання спірного майна не за його призначенням і у будь-який діяльності відповідачів та/або третіх осіб, а також заборонити його передання в оренду або у будь-яке інше користування третім особам, заборони будь-яким особам, окрім позивача та відповідачів, на час розгляду справи доступ та перебування у спірному майні, а саме в межах/на території земельної ділянки та житлового будинку, суд вважає, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідачів та збереження нерухомого майна, обґрунтованим може бути визнано арешт майна без позбавлення відповідачів та інших осіб права користування ним, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі №369/6683/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 721.7 кв.м., житловою площею 304, 2 кв. м, який належить на праві спільної часткової приватної власності по 1/3 частині ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 688327132224.
Накласти арешт на земельну ділянка з кадастровим номером 3222485901:01:018:0135, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0808 га, яка належить на праві спільної часткової приватної власності по 1/3 частині ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 688330332224.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Стягувач:
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Боржники:
ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА