Справа № 364/549/24
Провадження № 2-п/364/3/24
21.10.2024 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участі секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області заяву представника заявника - адвоката Столярчука В.М. про перегляд заочного рішення у цивільній справі №364/549/24 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним Договором,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Столярчук В.М. звернувсь із зазначеною вище заявою, обґрунтовуючи її тим, що відповідач, про заочне рішення суду дізналась 23.09.2024 року. Також, представник позивача зазначає, що Відповідач рекомендованим листом ще 03.09.2024 року направляв на адресу суду клопотання про надання додатково строку на подання відзиву на позовну заяву Позивача та відзив та не з вини Відповідача, дані документи суд отримав 12.09.2024 року, що спричинило до винесення заочного рішення без урахування правової думки Відповідача.
Представник відповідача зазначає, що починаючи з 2022 року відповідачка перебуває за кордоном, а саме у Федеративній Республіці Німеччина. Виїхала під час повномасштабного вторгнення Російських військ в Україну. В 2024 році там же виготовила собі закордонний паспорт. Також їй був наданий 09.04.2024 року тимчасовий дозвіл на проживання в Німеччині (Параграф 24 Закону про правовий статус іноземців у Німеччині).
Заявник, в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник заявника в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просив скасувати вказане рішення.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається із заяви про перегляд вищевказаного заочного рішення вона подана без порушення визначеного строку.
З'ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заочне рішення суду, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 11.09.2024 р. позов ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним Договором, задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 49673, 88 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят три гривні вісімдесят вісім копійок), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 15218,35 грн., заборгованості за відсотками - 11621,55 грн., заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 22833,98 грн., судові витрати в сумі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі двадцять вісім гривень) сплаченого судового збору та 7000 гривень 00 копійок (сімтисяч гривень) витрати на правничу допомогу (а.с. 93-98).
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Представник ОСОБА_1 зазначає, що про заочне рішення Володарського районного суду Київської області відповідач дізналась 23.09.2024 року. Також, представник позивача зазначає, що Відповідач рекомендованим листом ще 03.09.2024 року направляв на адресу суду клопотання про надання додатково строку на подання відзиву на позовну заяву позивача та відзив, та не з вини відповідача, дані документи суд отримав 12.09.2024 року, що спричинило до винесення заочного рішення без урахування правової думки Відповідача.
Представник відповідача зазначає, що починаючи з 2022 року відповідачка перебуває за кордоном, а саме у Федеративній Республіці Німеччина. Виїхала під час повномасштабного вторгнення Російських військ в Україну. В 2024 році там же виготовила собі закордонний паспорт. Також їй був наданий 09.04.2024 року тимчасовий дозвіл на проживання в Німеччині (Параграф 24 Закону про правовий статус іноземців у Німеччині).
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачу 12.08.2024 р. було вручено судову повістку-повідомлення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження 11.09.2024 р. о 10:30 з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи без їх виклику за наявними у справі матеріалами, про що свідчить трекінг поштового відстеження 0600281473597 поштового відправлення, яке вручене члену сім'ї 12.08.2024 року (а.с.91).
28.08.2024 року від представника відповідача по справі ОСОБА_1 до Володарського районного суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, до якого було долучено договір б/н про надання правничої допомоги укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.08.2024 року, тобто з дня повідомлення позивача про розгляд справи, який зазначено в трекінгу поштового відстеження.
Тому доводи заявника про те, що відповідачка з поважних причин не подала до суду клопотання про надання додатково строку на подання відзиву на позовну заяву позивача та відзив не відповідають вказаним матеріалам справи. Оскільки, представник ОСОБА_1 - адвокат Столярчук Вадим Миколайович, мав достатньо прав та часу для подання відзиву, оскільки договір про надання правничої допомоги з ним було укладено 12.08.2024, а заочне рішення по справі було ухвалено 11.09.2024 року.
Представник ОСОБА_1 посилається на те, що перебування ОСОБА_1 закордоном починаючи з 2022 року унеможливлювало реалізацію нею своїх прав щодо розгляду справи № 364/549/24, проте не надала жодного доказу того, що в період розгляду вище зазначеної справи вона перебувала закордоном, оскільки укладений 12.08.2024 року договір б/н про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставить під сумнів перебування відповідача закордоном в цей період часу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, заявником не надано суду доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що є обов'язковою умовою скасування заочного рішення згідно ст. 288 ЦПК України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин, наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, тому відмовляє у скасуванні такого рішення суду.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника - адвоката Столярчука В.М. про перегляд заочного рішення у цивільній справі №364/549/24 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним Договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про
залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено 21.10.2024 року.
Суддя О. В. Ткаченко