Справа № 362/5746/24
Провадження № 1-кп/362/616/24
Іменем України
21.10.2024 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111460000021 від 26 червня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кожухівка Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, що має повну загальну середню освіту, тимчасового не працюючого, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
26.06.2024, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу, реалізовуючи свій злочинний задум, перебуваючи на узбіччі дороги між селами Данилівна та Кожухівка Фастівського району Київської області, придбав, а саме: знайшов промислово виготовлений уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, який відноситься до вибухових пристроїв та бойових припасів та промислово виготовлений, споряджений вибуховою речовиною, корпус оборонної ручної осколкової гранати Ф-1, який є зарядом вибухової речовини, що при конструктивному поєднанні в єдину конструкцію, що передбачено їх конструктивними особливостями і призначенням, утворюють оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, які, згідно висновку експерта, відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів, чим придбав вибуховий пристрій та бойовий припас, які в подальшому носив із собою, тим самим зберігав без передбаченого законом дозволу.
У подальшому 26.06.2024 в період часу з 23 год. 20 хв. по 23 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_2 в ОСОБА_4 виявлено та вилучено промислово виготовлений уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2 та корпус оборонної ручної осколкової гранати Ф-1, які останній попередньо придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Під час судового провадження між прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024111460000021 від 26 червня 2024 року, з одного боку, та обвинуваченим з іншого боку 19.08.2024 у присутності захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щирого каяття у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без примусу в присутності захисника.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. Також обвинувачений в повній мірі розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим.
Захисник не заперечував проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся, характер і тяжкість обвинувачення.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з
обвинуваченого витрати, пов'язані із залученням експертів у загальній сумі 4543,68 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обирався.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.08.2024 між ОСОБА_4 та прокурором, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні№ 12024111460000021 від 26 червня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 4543 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 68 коп. на користь держави.
Речові докази:
- 2 упаковки прозорі полімерні сейф-пакети «VS2112025», «VS2112026», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1