Справа № 362/6673/24
Провадження № 2/362/2963/24
"21" жовтня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області МартинцоваІ.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху судом зверталася увага позивача на необхідність надання копії спірного виконавчого напису на підтвердження позовних вимог та викладених у позові обставин.
При цьому судом зазначалось, що долучаючи клопотання про витребування оспорюваного виконавчого напису нотаріуса позивач не надає доказів неможливості отримання таких доказів самостійно або через представника. Крім того, суд зазначав, що позивач як сторона виконавчого провадження, що відкрито з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, не позбавлений можливості звернутися до відповідного приватного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами такого виконавчого провадження та надати до суду самостійно копію виконавчого напису та доданих до нього документів або у разі відмови на вказане звернення подати до суду докази неможливості самостійного отримання зазначених доказів.
Окрім того, позивач має можливість ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження на порталі Автоматизована система виконавчого провадження, шляхом отримання ідентифікатора доступу.
Натомість, вимоги ухвали суду про залишення позову без руху належним чином виконано не було, оскільки в супереч вимог ч. 6 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано копії спірного виконавчого напису та документів, на підставі якого вчинено виконавчий напис.
На виконання ухвали від 02.10.2024 позивач надав лише заяву про усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що позивачем не вжито всіх належних заходів для отримання необхідних доказів, що стосуються предмету спору.
При цьому, посилання позивача як на підставу неможливості самостійно отримати докази - перебування в ЗСУ та знаходження в зоні бойових дій не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
З доданих позивачем довідок про проходження ним військової служби вбачається, що на момент звернення до суду з даним позовом позивач перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться в м. Василькові, тобто в безпосередній близькості до суду та до місця виконання оскаржуваного напису.
При цьому, позивачем самостійно було подано позов до суду, що свідчить про його можливість перебувати поза межами військової частини.
Крім того, матеріали справи не містять жодного документу, що свідчить про безпосереднє знаходження позивача на момент звернення до суду в зоні бойових дій.
В свою чергу, відповідно до положень ч. ч. 5, 7 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказаний принцип покладає тягар доведення обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на сторони. І лише у виключних випадках, коли отримання таких доказів сторонами самостійно є об'єктивно неможливим, суд, за клопотанням учасника, може витребувати його у порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Однак, у встановлений судом строк позивач не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з неусуненням недоліків.
Керуючись ст.ст. 12,13, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку передбаченому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О.Мартинцова