Справа № 357/11677/24
3/357/5376/24
17.10.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 10.01.2002 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 19.03.2024 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02.08.2024 о 22:00 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував фізичною розправою, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101059 від 02.08.2024 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликався в судові засідання на 13.09.2024, 03.10.2024 та на 17.10.2024 судовою повісткою рекомендованим повідомленням на адресу, яку він вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Згідно із записом реєстру відправки в програмі Автоматизованої системи документообігу суду Білоцерківського міськрайонного суду Київської області станом на 15.10.2024 поштове відправлення, трек-номер Укрпошти 0600292081925, із судовою повісткою на 17.10.2024 відправлення доставлено. За даними офіційного вебсайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/ за трек-номером - 0600292081925, поштове відправлення вручене особисто.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до підпункту 6 п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що з огляду на положення ч. 1 ст. 256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак, як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101059 від 02.08.2024не містить інформації про те, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство в сім'ї, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ст. 173-2 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує його становище, не порушує його права на захист та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101059 від 02.08.2024;
заявою ОСОБА_2 від 02.08.2024, відповідно до якої вона просить притягнути до відповідальності її сина ОСОБА_1 , який 02.08.2024 о 22:00 год словесно її ображав та погрожував фізичною розправою;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.08.2024, відповідно до яких вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_1 . Так 02.08.2024 о 22:00 год її син вчинив скандал, під час якого почав її словесно ображати та погрожувати фізичною розправою;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_3 від 02.08.2024, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній;
терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 від 02.08.2024, відповідно до якого кривднику накладено зобов'язання не входити, не перебувати у місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на три доби починаючи з 23:00 год 02.08.2024 до 23:00 год 02.08.2024.
Беручи до уваги зазначене та викладені у протоколі про адмінправопорушення обставини, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру (образи, погрози), внаслідок чого постраждалій особі могло бути завдано шкоди її психічному здоров'ю.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих його відповідальність обставин, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 гривень, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА