Справа № 357/11100/24
Провадження № 2/357/4349/24
( ЗАОЧНЕ )
15 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» звернулося до Білоцерківський міськрайонний суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову Товариство зазначило, що 21.03.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №M01.00600.003785327, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 31100,00 грн. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання договору, тобто до 21.03.2021 року включно. Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з ПрАТ «СК «Уніка Життя" договір від 21.03.2018 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 2303,70 гривень.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково.
Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 33292,43 гривень.
Останній платіж проведено 26.09.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 21.03.2021 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв'язку із зазначеним, станом на 21.03.2021 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 20057,35 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15013,55 грн., що разом становить 35 070,90 гривень.
16.11.2023 року між AT «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу№16/11-23, за умовами якого ТОВ «ФК «Сонаті» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № М01.00600.003785327 від 21.03.2018. ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за яким ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №M01.00600.003785327 від 21.03.2018.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39 140,97 грн., з яких: заборгованість за основним боргом становить 20057,35 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15013,55 грн., інфляційні втрати в сумі 3092,89 грн., 3 % річних в сумі 977,18 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.
Ухвалою судді від 09.08.2024 відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.114).
Представник позивача ТОВ "Санфорд Капітал" у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не направив.
Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також, відповідач була повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлена належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.03.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №M01.00600.003785327, який був підписаний позичальником власноручно, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 31100,00 грн.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців.
Згідно п.п.1.3., 1.4. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 24,99 % річних.
Згідно п. 2.5 Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.
Одночасно з укладенням кредитного договору ОСОБА_1 уклала з ПАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" договір від 21.03.2018 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 2303,70 гривень.
За умовами кредитного договору, а саме п.1.12., Позичальник доручив Банку та дав розпорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу.
Згідно з випискою руху коштів за кредитним договором №M01.00600.003785327 від 21.03.2018, укладеним з ОСОБА_1 , відповідач користувалася кредитними коштами, однак, зобов'язання щодо погашення кредиту у повному обсязі не виконувала, сплативши на погашення кредиту лише 33292,43 гривень, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
16.11.2023 між АТ "Ідея Банк" і ТОВ "ФК "Сонаті" було укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до умов якого АТ "Ідея Банк" відступило за плату, а ТОВ "ФК "Сонаті" набуло права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.60-72).
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та /або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (Фактор) договір факторингу №29/12-23. (а.с.47-59)
Згідно п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Додатку № 2 «Друкований реєстр боржників» до вказаного договору факторингу серед інших до ТОВ «Санфорд капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № М01.00600.003785327 від 21.03.2018 (а.с.92-94).
Згідно Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № М01.00600.003785327 від 21.03.2018, сформованої Первісним кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість боржника/позичальника становить: сумі 59 911,28 грн., з яких: заборгованість за основним боргом становить 20057,35 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченим комісіями 24 840,38 грн. (а.с.82)
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ "САНФОРД КАПІТАЛ" права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT "Ідея Банк" станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ "САНФОРД КАПІТАЛ" та ТОВ "ФК "Сонаті" не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за вищевказаним кредитним договором як позивачу, так і первісним кредиторам, матеріали справи не містять.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основним боргом та за нарахованими відсотками.
Позивач, пред'являючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, просив також стягнути інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При вирішенні питання про стягнення річних нарахованих, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц, яким роз'яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тому, лише після спливу визначеного договором строку кредитування позивач має право забезпечити свої права і інтереси на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, додатково до суми основного боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити інфляційні втрати в сумі 3092,89 грн. та три проценти річних в сумі 977,18 грн. за період часу з (22.03.2021 до 23.02.2022).
Враховуючи викладені вище норми та обставин справи, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № М01.00600.003785327 від 21.03.2018.
Суд вважає, що позов є обґрунтованим, оскільки встановлено, що дійсно відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача, то позов у цій частині необхідно задовольнити.
Відповідно ч. 1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 413 від 02.08.2024, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. (а.с.112).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 грні 40 коп.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024, укладений між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та АО «Альянс ДЛС» в особі керуючого партнера Маслюженко М.П., копію акту приймання передачі послуг з надання правничої допомоги №3 від 10.07.2024, згідно з яким загальна ворсіть наданих юридичних послуг становить 7200,00 грн та включає в себе проведення юридичного аналізу справи боржником /1200,00 грн/ та складання, підписання і подання до суду позовної заяви /6000,00 грн/ (а.с.29-36, 75).
Відповідно до п.3.2. цього договору сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Сторона відповідача не подала клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.
Однак, дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів адвокат по багатьох аналогічних спорах, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, відсутність представника позивача в судовому засіданні, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу, що є пропорційним розміром та відповідатиме критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин цієї справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на корсить позивача сума судового збору - 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (Код ЄДРПОУ 43575686) суму заборгованості в розмірі 39 140,97 гривень (тридцять дев'ять тисяч сто сорок гривень, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (Код ЄДРПОУ 43575686) судовий збір в сумі 2 422,40 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ", місцезнаходження за адресою: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 43575686;
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 /адреса реєсьтрації: АДРЕСА_1 /,
З урахуванням ч.3 ст.124 ч.6 ст.259 повний текст рішення суду виготовлений 21.10.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола