Справа № 357/14956/24
3/357/6606/24
18.10.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 17.10.2024 надійшов адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом доби.
Гр. ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, шляхом направлення судової СМС-повістки за номером телефону, вказаному в матеріалах справи. Повістка згідно реєстру відправки в статусі «Доставлено».
Крім того, на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі он-лайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Сторона судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а не навпаки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
Зважаючи на зазначене, вбачається наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративний матеріал, суддя встановила наступне.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 01.10.2024 року о 13 год 10 хв гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) вчинив відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в ударах по голові, принижуванні та образах нецензурною лайкою чим завдав фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю (протокол серії ВАБ №986430 від 01.10.2024 року)
Відповідно до рапорту поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській обл. ДПП ОСОБА_3 зазначено, що під час виклику «Домашнє насильство» за адресою АДРЕСА_1 виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та повідомила, що між нею та її співмешканцем виник конфлікт в ході якого останній вдарив її по голові та словесно ображав. Від проходження СМЕ відмовилася. Опитавши гр. ОСОБА_1 , останній повідомив, що між ними відбувся конфлікт, однак фізичної шкоди він не завдавав.
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 18.10.2024 до початку засідання надійшла заява від ОСОБА_2 , в якій потерпіла зазначила, що не заперечує проти закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з примиренням.
З урахуванням зазначеного та викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (словесні образи та приниження).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, зважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти закриття провадження, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає, за своїм характером та наслідками правопорушення не завдало збитків державним або суспільним інтересам та інтересам гр. ОСОБА_4 , а тому вчинене правопорушення є малозначним, що дає підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, у відповідності до ст. 22 КУпАП, з закриттям провадження по справі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Керуючись статтями 22, 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК