Справа № 293/1492/24
Провадження № 2/293/622/2024
21 жовтня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Черняхівської територіальної громади (адреса місця знаходження: Майдан Рад 1, селище Черняхів Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
16.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черняхівської територіальної громади про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до змісту якого просить:
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлої матері, ОСОБА_2 , яка народилась в 1914 році та яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.
Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.
Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У позовній заяві позивач зазначає, що є спадкоємцем після смерті матері, однак належних доказів про наявність чи відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої матері ОСОБА_2 до позовної заяви не додає.
Позивач лише зазначає, що сестри не писали заяв про прийняття спадщини після смерті матері.
Проте, як слідує, із змісту позову, позивач вказує, що догляд за мітір'ю здійснювала вона та її сестри, а в доданому до позову заповіті, окрім позивача, заначено і інших осіб, яким спадкодавець заповіла належне їй майно.
При цьому, суд звертає увагу, що довідка нотаріуса не є тим документом, що підтверджує вказані вище обставини.
Суд зауважує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Водночас, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Однак, в позові позивачем не зазначено жодних поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій та відповідно доказів цього.
Суд вказує, що такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, наявність неприязних стосунків, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
При цьому, суд звертає увагу, що законодавець розрізняє порядок визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Крім того, позивач не зазначає та не додає доказів, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем, що прямо вказували, що позивач є дійсно дочкою померлої.
Як убачається із доданих до позову копії свідоцтва про смерть спадкодавця, заповіту та свідоцтва про народження позивача, ім'я спадкодавиці є відмінними. Так у свідоцтві про смерть спадкодавиця значиться як « ОСОБА_3 » в заповіті « ОСОБА_4 », в свідоцтві про народження позивача в графі мати « ОСОБА_5 ».
Доказів, які вказували б на ідентичність таких імен позивач не додає.
Трактування імені самим позивачем не є тим належним та достатнім доказом, що підтверджує ідентичність такого імені спадкодавця.
Отже, в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини та відповідно не долучені такі до позовної заяви.
Водночас, суд додатково звертає увагу, що усі додані до позову документи в копіях не мають належного засвідчення відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЦПК України.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Так, подані позивачем копії документів, мають відповідати порядку засвідчення копій документів, визначеному у Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів.
Згідно з ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копії складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті).
Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви додано документи неналежно засвідчені, що вказує на те, що позовна заява подана без дотримання норм ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Серед іншого суд зазначає, що згідно ст. 48 ЦПК України, сторони в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.
Позивач зазначає відповідачем Черняхівську територіальну громаду.
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Таким чином, Черняхівська територіальна громада не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі. Представляти відповідну територіальну громаду та здійснюють від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування може лише відповідна сільська, селищна, міська рада.
В позові позивач також зазначає учасником справи зацікавлену особу: приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожу В.В.
Разом з цим, слід зауважити, що такого визначення учасника справи як зацікавлена особа чинний ЦПК України не містить.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.
Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.
За приписами ч.ч.4,5 ст.53 ЦПК України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суд також звертає увагу, що подана до суду позовна заява та додані до неї документи не мають належної якості, що унеможливлює дослідити їх зміст у повному обсязі.
Заразом, звертає увагу позивача щодо прохальної частини позову, яка викладена не у повній мірі.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської територіальної громади про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
2.Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 21.10.2024
Суддя Людмила ЛОСЬ