Справа № 292/1119/24
Провадження № 1-в/292/28/24
21 жовтня 2024 року с-ще Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Житомирського районного сектору № 8 Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про звільнення від призначеного покарання у зв"язку з декриміналізацією
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Житомир, громадянина України, не працюючого,
зареєстрованого по
АДРЕСА_1 , проживаючого по
АДРЕСА_2 ,
засудженого - 22.05.2024 Корольовським районним судом м.Житомира
за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі
ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та
встановленням іспитового строку на 2 роки,-
Начальник Житомирського районного сектору № 8 ДУ "Центр пробації" у Житомирській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв"язку з декриміналізацією.
Зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вироку Корольовського районного суду м.Житомир від 22.05.2024, ОСОБА_3 засуджено за таємне викрадення чужого майна 25.11.2023 на загальну суму 650 грн., що є меншим двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки, Закон, яким скасовано відповідальність особи, має зворотню дію, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання.
Представник Житомирського районного сектору № 8 Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області в судове засідання не з"явився, начальник подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд подання провести без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов"язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 22 травня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 роки.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 25.11.2023 викрав чуже майно на загальну суму 650 грн 00 коп., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив - 2684 грн.
З огляду на зазначене для цілей кримінально-правової кваліфікації розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2023 році становив 1342 грн.
Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст.51 КУпАП збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки у 2023 році настає у випадку викрадення майна вартістю понад 2684 грн.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
За таких обставин, після внесення зазначених змін до законодавства, вчинене ОСОБА_3 діяння, за яке його засуджено вироком суду від 22.05.2024, відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караним.
Зазнача позиція суду відповідає правовому висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 07.10.2024 у справі №278/1566/24
Відповідно до ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
При таких обставинах, оскільки ОСОБА_3 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 369-372, 395 КПК України, -
Подання задовольнити та звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 22 травня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, у зв"язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1