Справа № 606/1954/24
Постанова
Іменем України
07 жовтня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 м.Теребовля Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.2 ст.130 КУпАП,
Постановою Теребовлянського районного суду від 09.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
07.09.2024 о 19 год. 08 хв. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель смт. Микулинці, вул. Грушевського, керував транспортним засобом марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, обличчя, і різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на встановлення наркотичного чи іншого сп'яніння та вживання лікарських препаратів, передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 124927 від 07.09.2024 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч.1, 2 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першоюцієї статті.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, його вина доведена належними доказами, зокрема, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 07.09.2024 року серії ЕПР1 № 124927, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП,
- копією постанови Теребовлянського районного суду від 09.04.2024 року згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 615213,
- відеозаписом, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, йому були роз'яснені його права, також оголошені ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції водію пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в лікарню, на що останній відмовився в категоричній формі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 коп. в дохід держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи правопорушника. стягується подвійний розмір 68000 грн. штрафу в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя В.В. Малярчук