Справа № 601/3122/24
Провадження № 1-кс/601/692/2024
18 жовтня 2024 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кременці клопотання старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого згідно 89 КК України,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
До слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121КК України, на даний час існують ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК України, зокрема, останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання з мотивів у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та вказав, що підозра необгрунтована. Потерпілий на нього напав і душив його, а він захищався.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя встановив, що СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР №12024211010000471 від 16.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 жовтня 2024 року приблизно о 17:50 годині між ОСОБА_5 та його знайомим ОСОБА_7 , в приміщенні квартири що за адресою: АДРЕСА_1 , під час вживання спиртних напоїв виникла раптова словесна суперечка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ..
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 16 вересня 2024 року, приблизно о 18:00 годині, перебуваючи за місцем свого проживання, в приміщенні квартири що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклої на побутовому грунті словесної суперечки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, тримаючи у правій руці ніж, наніс два прямих удари ножем в область черевної порожнини ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих ножових поранень лівої половини черевної порожнини.
16.10.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
17.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 16.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.10.2024.
Підозрюваним та захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_5 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, без альтернативної міри покарання. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ряд свідків є його сусідами, а тому шляхом погрози ОСОБА_5 може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Беручи до уваги те, що покази свідків є основним доказом в рамках даного кримінального провадження, відмова їх від дачі показів в суді або зміна раніше наданих показів, може суттєво ускладнити доказування вини ОСОБА_5 .
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, про що клопоче сторона захисту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Окрім того, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_5 під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню та слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 . водночас в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на строк 60 діб без застосування застави.
Строк дії ухвали - до 11 грудня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, у відповідності до статті 205 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 21 жовтня 2024 року о 14 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1