Справа № 951/635/24
Провадження №1-р/951/2/24
21 жовтня 2024 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
представника Тернопільського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області Музички М.В.,
прокурора Фаль Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Тернопільського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області Мирона Музички про приведення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2023 відносно засудженого ОСОБА_1 у відповідність згідно з діючим законодавством,
Провідний інспектор Тернопільського районного сектору № 3 філіїДержавної установи «Центр пробацїї» в Тернопільській області МиронМузичка звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області із поданнямщодо приведення вироку суду у відповідність до вимог закону. Подання обґрунтовано тим, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі Закон №3886-ІХ), який набравчинності 09.08.2024, підвищено поріг кримінальної відповідальності закрадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасованокримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартістьвикраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходівгромадян. Зазначені дії, відповідно до Закону № 3886-ІХ, єдрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність відповідно до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
За злочини чи правопорушення в частині адміністративного такримінального законодавства, сума неоподаткованого мінімумувстановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України длявідповідного року, дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму дляпрацездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюється законом станомна 01 січня поточного року.
При цьому, визначаючи розмір двох неоподатковуваних мінімуми доходівгромадян, треба виходити із того його розміру, який діяв на момент вчиненнядіяння. З 09.08.2024 змінився розмір вартості викраденого майна,який і визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність,що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом'якшує кримінальнувідповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотнудію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння донабрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають абовідбули покарання, але судимість не знято і не погашено.
Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно з ч.2 ст. 74 КК України, підлягає негайному звільненню від призначеного судомпокарання.
За змістом вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від19.09.2023 сума заподіяного засудженим збитку (шкоди) становить 541,31грн, що менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян згідно нормикримінального законодавства, який з 01.01.2023 становив 2684,00 грн.
Ураховуючи викладене, просить розглянути питання щодо приведення вироку Тернопільського міськрайонногосуду Тернопільської області від 19.09.2023 щодо ОСОБА_1 у відповідність до діючого законодавства.
У судовому засіданні представник Тернопільського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області Музичка М.В. подання підтримав в повному обсязі з мотивів наведених у ньому, просив подання задовольнити та звільнити засудженого від призначеного судомпокарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання щодо звільнення засудженого від призначеного судом покарання за діяння, яке на даний час не є кримінально караним.
Засуджений ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином, що враховуючи вимоги частини п'ятої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), не є перешкодою для проведення судового розгляду за відсутності засудженого.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від19.09.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 відвідбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовийстрок тривалістю 2 (два) роки. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питаньпробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місцяпроживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом зпитань пробації.
Засуджений перебуває на обліку в Тернопільському районному секторі № 3 філіїДержавної установи «Центр пробацїї» в Тернопільській області.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-IX, відповідно до якого діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
За змістом правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку) настає у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
При цьому підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342,00 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають 2684,00 грн.
Як вбачається із вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від19.09.2023, розмір шкоди, заподіяної вчиненим ОСОБА_1 27.03.2023 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, становить 541,31грн, тобто не перевищує 2684,00 грн.
Таким чином, на день розгляду подання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону № 3886-ІХ не є кримінально караним, оскільки вартість викраденого ним майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2023 становило 2684,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, наявні підстави для звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України. Подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 395, 537, 539 КПК України, суд
Подання провідного спеціаліста Тернопільського районного сектору № 3 філіїДержавної установи «Центр пробацїї» в Тернопільській області Мирона Музички задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2023 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом семи днів із дня її оголошення.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк