Справа № 282/1108/24
Провадження № 1-кп/282/153/24
21.10.2024
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12024065430000077 від 18.07.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ломозів, Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді механізатора у ТОВ "ГК-Автострада", одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України
У достовірно невстановлений слідством день та час, на початку вересня 2019 року ОСОБА_4 , вирішив придбати документ, що посвідчує його особу та його спеціальний статус у частині підтвердження права на керування транспортними засобами, уникнувши проходження медичного огляду у порядку, установленому МОЗ, а також підготовки відповідно до встановлених планів і програм, порядок видачі яких передбачений «Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 №217, а форма та реквізити затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 №1259, в порушення вимог п. 2 Положення, та п. 7 Положення з метою створення видимості наявності у нього посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії та, відповідно із цим, права на керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, вирішив придбати документ, що посвідчує його особу.
З цією метою ОСОБА_4 вступив у попередню змову із невстановленою під час досудового розслідування особою про виготовлення підробленого офіційного документа посвідчення тракториста-машиніста з метою його збуту ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_4 домовився із невстановленою під час досудового розслідування особою щодо сприяння у виготовленні посвідчення тракториста-машиніста, після чого вони узгодили зміст виконаних функцій кожного, обговорили деталі виготовлення посвідчення тракториста-машиніста та суму винагороди.
Так, у достовірно невстановлений слідством день та час, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій попередній протиправний умисел, направлений на придбання офіційного документа, а саме: посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, в ході спілкування із невстановленою слідством особою, домовився про умови виготовлення підробленого посвідчення, після чого, ОСОБА_4 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі копію свого паспорта, зразок свого підпису та копії фотокартки з метою внесення його даних до підробленого посвідчення тракториста - машиніста.
Після цього, невстановлена слідством особа, за сприянням ОСОБА_4 , струменевим способом друку виготовила бланк посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_1 , видане ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 11.03.2020 на ім'я ОСОБА_4 , яке у невстановлений слідством день та час збула ОСОБА_4 , а саме передала підроблене посвідчення тракториста-машиніста наручно ОСОБА_4 , за що останній сплатив грошові кошти в сумі 9000 гривень з метою придбання підробленого документа - посвідчення тракториста-машиніста, яке надає право керування спеціальною технікою відповідної категорії, та після чого ОСОБА_4 , отримавши посвідчення тракториста-машиніста, почав його зберігати при собі з метою подальшого використання.
Таким чином дії як ОСОБА_4 , так і невстановленої досудовим розслідуванням особи можна розцінювати, що були охоплені спільним умислом на виготовлення підробленого офіційного документа з розподілом функцій.
Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що придбане посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 видане ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 11.03.2020 є підробленим документом, яке в порядку «Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 №217, а форма та реквізити затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 №1259, в порушення вимог п. 2 Положення, та п. 7 Положення не видавалося, медичний огляд в порядку встановленому МОЗ він не проходив, теоретичний і практичний іспит в уповноважених підрозділах територіальних органів не складав, вирішив використовувати вказаний завідомо підроблений документ для підтвердження права керування транспортними засобами.
Зокрема, 18.07.2024 о 08 год. 33 хв. ОСОБА_4 , рухаючись за кермом екскаватора марки JCB 3СХ SITEMASTER з реєстраційним номером НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , був зупинений працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції СПД №1 Відділу №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області під час відпрацювання району, де ОСОБА_4 , діючи умисно, використав завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 видане ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 11.03.2020 на ім'я ОСОБА_4 , передавши його працівнику поліції з метою підтвердження права керування транспортними засобами.
Таким чином, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу (посвідчення тракториста-машиніста) та за ч.3 ст.358 КК України, як виготовлення підробленого офіційного документа (посвідчення тракториста-машиніста), за попередньою змовою групою осіб.
30 серпня 2024 року між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024065430000077, з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України, та істотних для даного кримінального провадження обставин.
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.
Вказаною угодою погоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , зокрема: за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю визначеною судом.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, визначені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином та кримінальним проступком. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає повністю, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.
Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст.470 КПК України.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена у межах санкції ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує його покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку, що укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості слід затвердити, призначити останньому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі.
Питання про речові докази слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
В силу ст. 124 КПК України та з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 100,124,314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.08.2024, укладену між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065430000077 від 18.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.4 ст.358 КК України.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.358 КК України - у виді обмеження волі строком 2 (два) роки;
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені п. п. 1-2 ч. 1ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судової технічної експертизи в сумі 3029,12 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2024 року по справі №282/918/24, на посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , що видане ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області 11 березня 2020 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Речовий доказ по справі, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , що видане ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області 11 березня 2020 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024065430000077.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1