Справа № 1-кс/593/246/2024
"21" жовтня 2024 р. м. Бережани
Слідчий суддя Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Соледар Артемівського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця, не депутата, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -
Слідчий СВ ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Згідно матеріалів клопотання вбачається, що 20.05.2024 року у відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшов рапорт заступника начальника СКП ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про те, що в ході проведення оперативно - профілактичних заходів з метою виявлення та документування фактів незаконного обігу наркотичних засобів, було отримано інформацію про те, що військовослужбовець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані змінено) займається незаконним збутом наркотичного засобу «PVP» та «MDMA» наркозалежним особам на території Бережанської ТГ, Тернопільської області.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення 20.05.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024211050000125 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Проведеними працівниками СКП відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області оперативно-розшуковими заходами, спрямованими на розкриття вказаного кримінального правопорушення, встановлено що до вчинення даного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Соледар Донецької області.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 , виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут PVP особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці придбав з метою збуту PVP особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, загальною масою не менше 0,46045 грама, та розпочав зберігати з метою збуту до 19 серпня 2024 року.
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 домовився із ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) про збут останньому особливо небезпечних психотропних речовин PVP.
З метою реалізації зазначеної домовленості, 19 серпня 2024 року близько 20 години 25 хвилин, по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , маючи на меті збагатитись за рахунок продажу особливо небезпечних психотропних речовин, керуючись корисливим мотивом, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій збув ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) особливо небезпечні психотропні речовини PVP, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0,46045 грама, за грошову винагороду в сумі 1200 гривень.
Такими неправомірними діями ОСОБА_5 порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Списку № 1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), та Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188 (із наступними змінами та доповненнями).
26 вересня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Соледар Артемівського району Донецької області, житель АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, одружений, військовослужбовець, не депутат, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин.
У судовому засіданні прокурор та слідчий, просять клопотання задоволити та взяти під варту підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просить суд обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом (огляду грошових коштів) від 08.08.2024, в якому зафіксовані грошові кошти, які були надані ОСОБА_8 (анкетні дані змінено), для покупки особливо небезпечних психотропних речовин у гр. ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 08.08.2024, згідно якого грошові кошти в сумі 1200 гривень були передані ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) для покупки психотропних речовин у гр.. ОСОБА_5 ;
-протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 09.09.2024, згідно якого встановлено, що ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) здійснив платіж в сумі 1200 гривень через термінал для покупки наркотичного засобу, та 19.08.2024 ОСОБА_5 перебуваючи по вул. Степана Бандери продав особливу небезпечну психотропну речовину «PVP» ОСОБА_8 (анкетні дані змінено);
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контролю особи від 11.09.2024, згідно якого встановлено розмову гр. ОСОБА_5 з невстановленою особою про наркотичні засоби;
-висновком експерта №СЕ-19/120-24/9654-НЗПРАП від 28.08.2024, згідно якого встановлено, що кристалічна речовина білого кольору, яку продав ОСОБА_5 - ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) є особливо небезпечна психотропна речовина «PVP» обіг який заборонено, маса якої в перерахунку на діючу речовину становить 0,46045 грама.
Беручи до уваги, вагомість вищевикладених доказів, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від шістьох до десяти років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до п.2 ч.І ст. 177 КПК України наявний ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що станом на теперішній час органом досудового розслідування достеменно не встановлено місця придбання та зберігання ОСОБА_5 наркотичних засобів, а тому перебуваючи на волі підозрюваний може знищити та/або сховати предмети вчинення вказаного злочину.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний ризик незаконного впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні, з метою перешкоджання швидкому, повному та неупередженому досудовому розслідуванню. Вказаний ризик є об'єктивним та полягає у процедурі отримання свідчень від учасників кримінального процесу, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на етапі досудового розслідування. Момент безпосереднього отримання судом свідчень від свідка і потерпілого та дослідження їх судом ще не настав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час офіційно ніде не працевлаштований, не має законного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення корисливих злочинів, з метою отримання коштів для забезпечення власного проживання.
Вищезазначені обставини та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч.І ст. 177 КПК України свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися, а інших - нових ризиків, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, не виявлено, що узгоджується із п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бєлозоров проти Росії та України», визначено, що «тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків. На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 під вартою.
Таким чином, застосувавши більш м'який запобіжний захід неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні, а саме: запобігти переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, незаконному впливу на свідків та експерта у кримінальному провадженні, знищенню, переховуванню або спотворенню будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Проаналізувавши та оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України та обрання йому менш суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою не усуне ризиків передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної поведінки підозрюваного.
Крім того, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України і згідно ст.182 КПК України, вважає, що розмір застави підозрюваному слід визначити у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на підозрюваного слідуючі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
А також, роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно віддати розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132,176 - 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Соледар Артемівського району Донецької області, з середньою - спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця, не депутата, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, тобто до 20.12.2024 року, з правом внесення застави в розмірі 50 /п'ятдесят/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 /сто п'ятдесят одна тисяча чотириста/ гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 слідуючі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1