Справа № 295/12963/24
2/296/3515/24
Іменем України
21 жовтня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І. ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.09.2024 цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя передано за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира за місцем реєстрації відповідача по справі.
Суддя, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи питання на предмет відкриття провадження у даній справі, суд враховує наступне.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Питання цивільної територіальної юрисдикції (підсудність) врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
Параграф третій другої глави ЦПК України регулює інститут територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. А частиною восьмою цієї статті визначено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги (виключна підсудність).
Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Крім цього, згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 1.03.2013 року, якою роз'яснено схожі за своєю суттю правовідносини, - перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019р. у справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник стосовно визнання спільною сумісною власність майна подружжя та його розподіл, до складу якого окрім рухомого майна входить нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1822086800:02:001:0378, реєстраційний номер: 1992754618220, право власності на яку зареєстровано за відповідачем згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2019 року №1869, укладеного приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіною С.В. та земельна ділянка площею 0.168 га, кадастровий номер 1822086800:02:001:1051, реєстраційний номер: 1057181118220, право власності на яку зареєстровано за відповідачем згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2020 року №110, укладеного приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіною С.В..
Відповідно до Інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.06.2024, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що вказані земельні ділянки знаходять на території с. Станишівка Житомирського району Житомирської області.
Отже, за правилами виключної підсудності дана справа підсудна Житомирському районному суду Житомирської області за місцем знаходження земельних ділянок.
На підставі викладеного, з метою дотримання правил підсудності, матеріали цивільної справи необхідно направити за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019р. у справі №638/1988/17.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суд -
Цивільну справу № 295/12963/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя- передати за підсудністю на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Юрій ДРАЧ