Справа № 296/744/23
2/296/615/24
"16" жовтня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді - Драча Ю.І.
при секретарі судового засідання - Алексеєнко В.В., Дальянській В.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10880,86 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг у Приватбанку № б/н від 18.07.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Посилаючись на те, що відповідач істотно порушує кредитні зобов'язання, просить стягнути заборгованість в сумі 10880,86 грн.
АТ комерційний банк ,,Приватбанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не надає.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Ухвалою судді від 16.10.2024 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу було направлено ухвалу суду від 10.02.2024 про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї матеріалами, яка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У судові засідання призначені на 10.04.2023, 23.05.2023, 30.06.2023, 07.09.2023, 08.12.2023, 18.03.2024,05.09.2024, 16.10.2024 відповідач по справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
07.09.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява в якій вона зазначила, що ОСОБА_1 є її сином та проходить службу в ЗСУ на передовій, тому не має постійного зв'язку, у зв'язку з чим просила суд відкласти розгляд справи або зупинити провадження. До заяви додано довідку від 24.02.2023 з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 13.02.2023 по теперішній час.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд доходить до наступних висновків.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 18.07.2011 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір приєднання (відповідачем заповнено відповідну заяву).
При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно умов якої договором приєднання договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира 02.12.2021 з відповідача була стягнута сума тіла кредиту, відмовлено у задоволенні вимог щодо стягнення інших нарахувань.
На підставі того, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання, позивач просить стягнути відсотки за обліковою ставкою НБУ у розмірі 2781,34 грн. за період з 31.01.2020 року по 30.06.2020 року; втирати від інфляції за весь час прострочення у розмірі 8099,52 грн., які складаються з 6983,64 грн. нарахування інфляційних витрат, 111,88 грн. 3%річних за період з 31.07.2021 року по 31.11.2022 року.
Згідно ч.2ст.625ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 464/3790/16-ц, зроблено «висновок, що облікова ставка НБУ є основною процентною ставкою, одним із монетарних інструментів за допомогою якого НБУ встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку України орієнтир за вартістю коштів на відповідний період, не є сталою величиною, змінюється рішенням правління НБУ та встановлюється виключно для національної валюти України гривні.
Враховуючи, що частиною першою статті 1048 ЦК України визначено єдиний розмір процентів, якщо такі договором позики не передбачені, на рівні облікової ставки НБУ, яка встановлюється виключно для національної валюти України, тому вказана норма та, як наслідок, право позикодавця вимагати сплати процентів від суми позики, може бути надане та реалізоване лише у разі, якщо позика отримана у гривні, оскільки НБУ не визначає мінімальної вартості іноземних валют, що є прерогативою відповідних органів іноземних держав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість у загальному розмірі 10880,86 грн., яка складається із заборгованості за відсотками облікової ставки НБУ в сумі 2781,34 грн. за період з 31.01.2020 року по 30.06.2020 року; втирати від інфляції за весь час прострочення у розмірі 8099,52 грн., які складаються з 6983,64 грн. нарахування інфляційних витрат, 111,88 грн. 3%річних за період з 31.07.2021 року по 31.11.2022 року та 2684,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Юрій ДРАЧ