Справа № 296/8823/24
2-н/296/969/24
Іменем України
про відмову у видачі судового наказу
11 жовтня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу про стягнення боргу за надані послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ,-
24.09.2024 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу, в якій заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.04.2024 по 31.08.2024 в сумі 1096,87 грн., судового збору в розмірі 302,80 грн.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч.2 ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження є особливим спрощеним видом провадження у цивільному судочинстві, спрямованим на прискорене надання судового захисту прав особи, які оцінюються як безспірні, шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без проведення судового засідання та без здійснення виклику заявника (стягувача) і боржника (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України 28.08.2024 суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області, боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Під час розгляду цивільної справи № 646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви додаються, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, враховуючи, що боржник зареєстрований за іншою адресою, відмінною від тієї, де знаходиться квартира, відсутні відомості, правовстановлюючі документи на вказану квартиру, що б свідчили про підставність заявлених вимог до ОСОБА_1 як власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 (оскільки наявність права власності зобов'язує утримувати своє майно) , суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі, так як заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись статтями п.8 ч.1 ст. 161, 165, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуг ЖКГ.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини першої статті 166 Цивільного процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено та підписано 11.10.2024
Суддя В. М. Шкиря