Справа № 296/736/18
2/296/1149/24
13 червня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Сороки І.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договорів дарування недійсними,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 25.01.2018 ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначив, що 29.10.2007 між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк» (який в подальшому був перейменований в ПАТ «Укрсоцбанк») було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №280/40-271, у порушення умов якого відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 12.06.2017 утворилась заборгованість.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 29.10.2007 року, між кредитором та іпотекодавцем ОСОБА_5 , укладено іпотечний договір, відповідно до якого, останній передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 1 281 137 грн.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань за договором кредиту та відповідно до пунктів 4.1 та 4.5 Іпотечного договору іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з пунктом 1.11 Іпотечного договору нотаріус накладає заборону відчуження предмета іпотеки. Однак, як стало відомо позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно предмет іпотеки - спірний будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на підставі договорів дарування.
1.2. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 відчужив предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя, яка мала оформлюватися додатковою угодою, чим прямо порушив умови пункту 2.1.4 Іпотечного договору, позивач просив:
(і) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок АДРЕСА_2 Транзитний та земельну ділянку, площею 803 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №280/40-271 від 29.10.2007, на користь АТ «Сенс Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом;
(іі) визнати договір дарування, земельної ділянки, серія та номер: 4066, виданий 28.04.2014 недійсним;
(ііі) визнати договір дарування, житлового будинку, серія та номер: 4065, виданий 28.04.2014 - недійсним.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 справу передано судді Галасюку Р.А.
2.2. 29.01.2018 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.
2.3. 26.02.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
2.4. 14.02.2018 ухвалою судді прийнято до провадження справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.
2.5. 24.09.2019 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями,цивільну справу №296/736/18 передано судді Рожковій О.С.
2.6. 30.09.2019 ухвалою судді Рожкової О.С. цивільну справу №296/736/18 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
2.7. 04.03.2020 ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника АТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».
2.8. 06.08.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі №296/736/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
2.9. 07.12.2020 ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. належним чином завірені копії договорів дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та житлового будинку за тією ж адресою.
2.10. 05.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. до суду надано витребувані документи.
2.11. 25.08.2022 ухвалою суду залучено до участі у справі як законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - її батька ОСОБА_4 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування.
2.12. 31.10.2022 законний представником неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що реєстраційні дії щодо переходу прав власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та житлового будинку за цією ж адресою від громадянки ОСОБА_7 до ОСОБА_4 25.10.2013, та від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 28.04.2014 позивачем ПАТ «Укрсоцбанк» у встановленому законом порядку не оспорені і не скасовані, у встановленому законом порядку не підтверджено фальшивість доказу чи службове підроблення тощо та не було підставою для визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки від 28.04.2014 за реєстровим № 4066 та житлового будинку від 28.04.2014 за реєстровим № 4065, а тому відсутні правові підстави для визнання недійсними таких договорів дарування (том 2, а.с.167-173).
2.13. 02.03.2022 ухвалою суду змінено найменування позивача з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
2.14. 10.08.2023 ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Катюхи О.О. та у Житомирського нотаріального архіву копії нотаріальних справ про укладення із ОСОБА_7 договору дарування земельної ділянки та договору дарування житлового будинку, посвідчених приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В. 16.10.2013 за реєстровим №2896, а також копії нотаріальних справ про укладення ОСОБА_4 договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. 25.10.2013 за реєстровим №5704 та договору купівлі продажу земельної ділянки від 25.10.2013 за реєстровим №5707.
2.15. 19.10.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі №296/736/18.
2.16. Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
2.17. Відповідачі в судове засідання не з'явилися, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи шляхом направлення копій ухвали суду про відкриття провадження у справі, матеріалів позовної заяви та судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу зареєстрованого місця їх проживання, які повернулись до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
2.18. У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
2.19. Представник органу опіки та піклування подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити в задоволенні позову АТ «Сенс Банк».
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 29.10.2007 між ОСОБА_5 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» укладено договір відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 50 000 доларів США, що підтверджується копією договору №280/40-271 (том 1, а.с.5-10).
3.2. 29.10.2007 між ОСОБА_5 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк», укладено іпотечний договір для забезпечення виконання договору відновлювальної кредитної лінії №280/40-271, відповідно до якого ОСОБА_5 передав АКБ «Укрсоцбанк» майно: житловий будинок АДРЕСА_2 Транзитний та земельну ділянку площею 803 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією іпотечного договору (том 1, а.с.17-18).
3.3. Житловий будинок АДРЕСА_4 Транзитний та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 виділено у власність ОСОБА_8 , що підтверджується копією рішення Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/1857/13-ц від 15.03.2013 (том 3, а.с.96-97).
3.4. 16.10.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договори дарування житлового будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями вказаних договорів реєстраційний номер №2896 та №2897 (том 3, а.с.86,95).
3.5. 25.10.2013 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями вказаних договорів з реєстраційним номером №5704 та №5707 (том 2, а.с.29,57).
3.6. 25.10.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яка діяла від імені малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори дарування житлового будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельної ділянки за цією ж адресою, що підтверджується копіями вказаних договорів з реєстраційним номером №4065 та №4066 (том 2, а.с.25-26,53-54).
3.7. Житловий будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №96159254 від 04.09.2017 (том 1, а.с.72-73).
IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
4.1. Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
4.2. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
4.3. Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
4.4. За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договорів дарування недійсними.
5.2. Звертаючись до суду позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що ОСОБА_5 без згоди позивача, як іпотекодержателя, яка мала оформлюватися додатковою угодою, відчужив предмет іпотеки - будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив умови пункту 2.1.4 Іпотечного договору. У зв'язку з тим, що вказане іпотечне майно станом на час звернення позивача до суду належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів дарування, то такі договори мають бути визнані судом недійсними.
5.3. Під час розгляду справи встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про вищевказану іпотеку було погашено 12.10.2013 на підставі рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 вересня 2013 року у справі №296/7974/13-ц, яке на момент розгляду даної справи є чинним.
5.4. Після вилучення запису про іпотеку спірне майно неодноразово відчужувалося, а саме: ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 16.10.2013; ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу 25.10.2013; ОСОБА_6 , яка діяла від імені малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів дарування від 28.04.2014, саме вони є останніми власниками майна, яке було предметом іпотеки.
5.5. На момент укладення вищевказаних договорів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна були відсутні відомості про права або їх обтяження за банком на житловий будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
5.6. Положеннями частини другої статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом.
5.7. Факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.
5.8. Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340).
5.9. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) зроблено висновки про те, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
5.10. Крім того, у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
5.11. Також у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки щодо належного способу захисту прав:
«9.8. У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
9.9. Як зазначено (див. розділ 7 постанови ВП ВС), при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки.
9.10. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.
9.11. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, враховуючи, зокрема, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, хто є кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «Бонус-трейд», на користь якого, як установили суди першої й апеляційної інстанцій, ТзОВ «Бабаївськ-інвест» відчужило предмет іпотеки».
5.12. У даній справі, АТ «Сенс Банк» як правонаступник АТ «Укрсоцбанк» до моменту звернення до суду вважало, що іпотека за договором іпотеки від 29 жовтня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_5 , є чинною, тому з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20), правомірному та ефективному способу захисту відповідало б звернення банку з вимогою про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна - житлового будинку АДРЕСА_4 Транзитний та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
5.13. Питання щодо добросовісності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як набувачів майна, отриманого за договорами дарування за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження, має оцінюватися саме в межах справи за належною вимогою про визнання прав іпотекодержателя. На підставі рішення суду про задоволення такого позову до відповідного державного реєстру може бути внесений запис про іпотекодержателя.
5.14. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновки про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
5.15. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк».
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову понесені судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк», відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
місцезнаходження за адресою:
03150, м. Київ, вул. В. Васильківська,100,
ЄДРПОУ 23494717
Відповідачі:
(1) ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_5
РНОКПП НОМЕР_1
(2) ОСОБА_3 ,
в особі законного представника ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
останнє відоме місце проживання за адресою:
АДРЕСА_5
РНОКПП НОМЕР_2
(3) ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_6
РНОКПП НОМЕР_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
виконавчий комітет Житомирської міської ради,
як орган опіки та піклування
місцезнаходження за адресою:
10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2,
ЄДРПОУ 04053625
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА