Справа № 484/5086/24
Провадження № 2-а/484/40/24
Рішення
іменем України
16.10.2024 року м.Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Максютенко О.А. за участю секретаря судового засідання Завірюхи В.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
встановив
12.09.2024 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача в обґрунтування якого зазначив, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № 594 від 05.09.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Постанова мотивована тим, що 03.09.2024 року о 09 годині 45 хвилин під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних встановлено адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 у період з 24.10.2016 року був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , та по теперішній час не звертався до районного ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання для взяття його на військовий облік, чим порушив вимоги ч.3 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказану постанову вважав безпідставною і такою, що винесена з порушенням діючого законодавства, та зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався. В 2016 році він був у Первомайському військовому комісаріаті, без його відмітки у відповідних документах виписка та приписка за новим місцем проживання не відбувалась. Станом на 03.09.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 жодної інформації не збережено, що на його думку є неприпустимим. Зазначає, що свої данні він уточнив 03.07.2024 року через відділ «Центр надання адміністративних послуг» Управління адміністративних послуг та реєстрації апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області та отримано витяг №885045-03072024 ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою судді від 16.09.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечував проти позову через його необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити у його задоволенні та посилався на те, що позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності при обставинах, що викладені в оскарженій ним постанові. Зазначив, що 03.09.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол №387 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП., та повідомлено про дату розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, а саме:05.09.2024 року. ОСОБА_1 підписав вказаний протокол, та зазначив у протоколі, що не став на військовий облік вчасно через незнання військового обліку. Посилаючись на викладене представник відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
03.10.2024 року позивач надав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідач послався на формальне посилання неіснуючих порушень.
Вивчивши наявні у справі письмові докази суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № 594 від 05.09.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Постанова мотивована тим, що 03.09.2024 року о 09 годині 45 хвилин під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних встановлено адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 у період з 24.10.2016 року був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , та по теперішній час не звертався до районного ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання для взяття його на військовий облік, чим порушив вимоги ч.3 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч.ч. 1-4ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП (в редакції, чинній на момент складення оскаржуваної постанови) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідноУказу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. Тобто з 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан, а тому є підставою для притягнення до відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В силу ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р, призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, суд доходить висновку, що постанова відповідача відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУпАП та складена уповноваженою на те особою. В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
На підставі ст. 139 КАС України позивачу не відшкодовуються понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову відмовлено у повному обсязі.
Керуючись ст. ст.5-6; 8-9,11,241 - 245,250,293,295 КАС України
ухвалив
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 594 від 05.09.2024 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.
Суддя: