Справа № 473/4912/24
Номер провадження 1-в/473/296/2024
іменем України
"21" жовтня 2024 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
представник ДУ «Вознесенська ВК 72» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська подання ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» про застосування Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX стосовно засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заводівка Горностаївського району Херсонської області, проживав за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий:
18.09.2017 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки,
06.08.2020 року вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі,
22.12.2021 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Вознесенська ВК (№ 72)» у вигляді покарання 5 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання засудженим 22.12.2021 року, кінець строку 03.11.2024 року.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», п.13 ст.537 КПК України, ч.2, 3 ст.74 КК України установа відбуття покарання просить суд звільнити засудженого від подальшого відбування покарання у зв'язку із скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та представник ВК 72 подання підтримали. Представник вказав, що суд має вказати який строк має відбувати засуджений після прийняття рішення про приведення вироків у відповідність із законом.
Суд вважає, що подання підлягає задоволенню в межах, які визначені клопотанням.
Так ОСОБА_5 засуджений за трьома вироками.
Згідно із першим вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 18.09.2017 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України 12 грудня 2016 року засуджений вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний на проникнення в інше сховище на суму 1210 грн. - кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК, інший епізод вартість майна, яке намагався викрасти засуджений - становила 17 лютого 2017 року - 5846,55 грн. - кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК,
За другим вироком, а саме 06.08.2020 року ОСОБА_5 засуджено вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, де вказано, що в першому епізоді він викрав майно без дати вчинення на суму 741,67 грн. з проникненням у приміщення сараю, 26.03.2018 року на суму 1923,75 грн., 16.07.2018 року викрав майно вартістю 2383 грн.
За третім вироком, а саме 22.12.2021 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна з проникненням у інше сховище повторно 02 листопада 2017 року вартістю 1010 грн.
Таким чином за трьома вироками підлягають приведенню у відповідність із законом лише ті епізоди, які вже не утворюють складу кримінального правопорушення.
Так відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що: «5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».
Тоді як вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_5 02 листопада 2017 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України (вирок від 22.12.2021 року Горностаївського районного суду Херсонської області) - становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 2017 рік, що становило 1600 грн.
За вироком 06.08.2020 року ОСОБА_5 засуджено Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.185 КК України, де вказано, що в першому епізоді він викрав майно без дати вчинення на суму 741,67 грн. з проникненням у приміщення сараю, оскільки дата вчинення правопорушення у вироку не вказано, то суд приймає до уваги дату вчинення інших правопорушень, а саме 2018 рік, коли розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в 2018 році становив 1762 грн., тому декриміналізації підлягає лише перший епізод, а два наступні ні з огляду на вартість майна.
За вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 18.09.2017 року 12 грудня 2016 року засуджений вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний на проникнення в інше сховище на суму 1210 грн. - кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК, коли розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в 2016 році становив 1378 грн., тоді як інший епізод перевищує цю суму та не може бути декриміналізований.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 КК України.
Ця норма не передбачає проведення судом розрахунків призначеного засудженому покарання у разі застосування ст.74 КК України до частини епізодів вчинених засудженим, а також в тому разі, коли покарання призначено за сукупністю вироків чи сукупністю злочинів, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника ВК, яке заявлено ним усно без належного обгрунтування, про визначення остаточного строку покарання, який має відбувати засуджений після застосування положень Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX.
Так таке не передбачено Постановою від 07 жовтня 2024 року Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21.
Окрім того право на справедливий судовий розгляд, передбачене ст.6 Європейської Конвенції з прав людини, передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Так, п.93 Рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р. зазначає, що: «Право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 параграф 1 Конвенці, передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду. Відповідно до цього принципу жодна з сторін не може клопотати про перегляд остаточного і обов'язкового рішення переважно для того, щоб заслухати справу знову та домогтися нового рішення у справі».
Згідно з ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на те, що законодавець декриміналізував діяння, за яке засуджений відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за певними епізодами, вартість майна в яких дозволяє застосувати звільнення від покарання, подання ВК 72 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.5, 74 КК України, ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд
Подання ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного йому за такими епізодами з вироків:
від 22.12.2021 року Горностаївського районного суду Херсонської області вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_5 02 листопада 2017 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України становить 1010 грн., тобто менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 2017 рік;
за вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 06.08.2020 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.185 КК України, де вказано, що в першому епізоді він викрав майно без дати вчинення на суму 741,67 грн. з проникненням у приміщення сараю, оскільки дата вчинення правопорушення у вироку не вказано, то суд приймає до уваги дату вчинення інших правопорушень, а саме 2018 рік, тобто менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 2018 рік;
за вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 18.09.2017 року за епізодом від 12 грудня 2016 року, коли засуджений вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний на проникнення в інше сховище на суму 1210 грн. - кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК, що не перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в 2016 році.
Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом семи днів з моменту її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1