16.10.2024 Справа № 469/227/24
2/469/394/24 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
16 жовтня 2024 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_1 - не з'явилась,
відповідач ОСОБА_2 - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» 07 лютого 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 34330,38 грн., у тому числі заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4200,00 грн., заборгованість за відсотками - 30130,38 грн. посилаючись на те, що 14 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Служба миттєвого кредитування» та відповідачем шляхом заповнення відповідачем заяви-анкети про надання (отримання) грошових коштів укладено договір про надання фінансових послуг №2113453140756 “Стандартний». За умовами договору відповідач у той же день отримав кредит без конкретної споживчої мети в сумі, яка погоджена сторонами в заяві-анкеті та складає 4200,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок відповідача. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту його отримання. Процентна ставка за користування кредитними коштами установлена в розмірі 2,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Після закінчення орієнтованого строку повернення кредиту відсотки нараховуються в розмірі: б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4 а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.6; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4 в.
01 грудня 2021 року ТОВ “Служба миттєвого кредитування» та ТОВ “Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ “Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ “Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про надання фінансових послуг №2113453140756 від 14 травня 2021 року, укладеним між ТОВ “Служба миттєвого кредитування» та відповідачем.
Надалі ТОВ “Вердикт Капітал», згідно з договором про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ “Коллект Центр», у тому числі за вищевказаним кредитним договором про надання фінансових послуг №2113453140756 від 14 травня 2021 року.
Таким чином, до нового кредитора відповідно до положень ст.ст. 514, 516 ЦК України перейшло право вимоги за договором про надання фінансових послуг №2113453140756 від 14 травня 2021 року.
У порушення вимог закону та умов договору відповідач свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала.
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву суду не надала.
Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
З матеріалів справи судом встановлено, що 1 травня 2021 року між відповідачем та ТОВ “Служба миттєвого кредитування» укладено договір про надання фінансових послуг №2113453140756 (а.с.6-8).
За умовами вказаного договору ТОВ “Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати відповідачу кредит на суму 4200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. Кредит надано на строк, зазначений у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Розділом 1 умов договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі:
а) 2% за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а);
в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б);
г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в).
Відповідно до пунктів 1.4.1 і 1.4.2 договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. У разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Умовами вказаного договору погоджено сторонами використання клієнтом електронного підпису (п.1.6).
Згідно з п. 1.9 договору, граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік.
В анкеті - заяві на отримання кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору та невід'ємною його частиною, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ “Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті www.bistrozaim.ua, виявила бажання отримати кредит на особисті потереби у розмірі 4200,00 грн.; орієнтовний строк повернення кредиту у заяві теж визначено 16 днів з моменту отримання кредиту.
Також у анкеті - заяві зазначено, що нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту; строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язалася повернути кредит у розмірі 4200,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1344,00 грн..
Умови сплати розміру процентів за весь час фактичного користування кредитом визначено аналогічно п.1.4 договору про надання фінансових послуг № 2113453140756 від 14 травня 2021 року (а.с. 8 на зв.).
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, та не заперечувала факт його підписання.
В установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ “Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у встановленому договором розмірі 4200,00 грн., що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія “Вей Фор Пей» (а.с. 9).
Відповідач зобов'язання за договором про надання фінансових послуг не виконала, заборгованість у обумовлений договором строк не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.
01 грудня 2021 року між ТОВ “Служба миттєвого кредитування» та ТОВ “Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ “Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ “Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит № 2113453140756 від 14 травня 2021 року, що укладено між ТОВ “Служба миттєвого кредитування» та відповідачем (а.с.13-18).
Відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ТОВ “Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ “Коллект Центр», у тому числі за договором про надання фінансових послуг №2113453140756 від 14 травня 2021 року, що укладений між ТОВ “Служба миттєвого кредитування» та відповідачем (а.с.19-25).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 10 березня 2023 року відповідач мала заборгованість у загальному розмірі 81684,96 грн., у тому числі заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4200,00 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на суму заборгованості за кредитом за період з 01 грудня 2021 року по 14 травня 2022 року (включно) - 52830,96 грн. (а.с.11).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Укладеним сторонами 14 травня 2021 року договором про надання фінансових послуг визначений орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання коштів.
У орієнтовний строк повернення кредиту (16 днів) відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, жодних платежів не здійснила.
Тому проценти за користування кредитними коштами, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту, як це передбачено п.1.4 умов договору мали визначатися на підставі пп.а п.1.4 договору; у подальшому, після закінчення орієнтовного строку повернення кредиту і протягом всього часу фактичного користування кредитними коштами, але не більше граничного строку кредитування, який визначено сторонами в 1 рік, проценти повинні розраховуватися відповідно до пп.б,в,г п. 1.4 умов договору від 14 травня 2021 року.
За такого загальний розмір процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів та весь час граничного строку фактичного користування кредитом, підлягає стягненню з відповідача, що відповідає п.1.4,1.4.1,1.4.2 умов Договору, які були погоджені сторонами та не суперечить заяві - анкеті для отримання кредиту.
Враховуючи викладене, та що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, надані позивачем розрахунки не спростувала, суд дійшов висновку про обгрунтованість визначеного позивачем розміру заборгованості.
Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлені судом обставини свідчать про обгрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи вищевикладене, складність справи та типовість спору, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн. слід зменшити до 3000,00 грн., що відповідає зазначеній у прайс-листі адвокатського об"єднання вартості підготовки (складення) позовної заяви.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306), заборгованість за кредитним договором № 2113453140756 від 14 травня 2021 року у розмірі 34330,38 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4200,00 грн., заборгованість за відсотками - 30130,38 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., всього стягнути 40358 (сорок тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 38 копійок.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: