Справа №463/9232/24
Провадження №1-в/463/239/24
про звільнення від відбування покарання
21 жовтня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові подання провідного інспектора Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , про звільнення від відбування призначеного покарання засудженої
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Туркотин Золочівського р-ну Львівської обл., українки, громадянки України, засудженої 8 липня 2024 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
провідний інспектор Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням стосовно ОСОБА_5 про приведення вироку приведення вироку Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», а саме звільнення від відбування призначеного покарання.
Подання мотивує тим, що засуджена ОСОБА_5 з 17 вересня 2024 року перебуває на обліку Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. Вказує, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» набрав чинності 9 серпня 2024 року та таким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028 грн. Зазначає, що вартість викраденого майна ОСОБА_5 на момент вчинення правопорушення у 2024 році не перевищувала 3028 грн. Відтак вказує, що враховуючи вищевикладене та на підставі ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ч. 1 п. 13 ст. 537, ч. 2 п. 2 ст. 539 КПК України просить вирішити питання про приведення вироку Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, а саме звільнити від відбування призначеного покарання.
Учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду подання, в судове засідання 21 жовтня 2024 року не з'явились, неприбуття таких відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Оглянувши матеріали подання та матеріали особової справи №63/ЗВП/2024 р., суд приходить до наступного.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року у справі №461/5719/24, провадження №1-кп/461/561/24, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України, за яке призначити їй покарання у виді п'яти років позбавлення волі; на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку - один рік; відповідно до ч. 1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язано ОСОБА_5 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Частинами 1, 3 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
При цьому відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.
Так згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Зокрема ч. 1 ст. 185 КПК України передбачено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). При цьому ч. 4 вказаної статті кодексу - за крадіжку, вчинену зокрема в умовах воєнного стану.
Водночас Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 викладено правову позицію про те, що частина 6 ст. 3 КК передбачає, що зміни до КК можуть вноситися, у тому числі, законами про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення. У пояснювальній записці до запропонованих змін до ст. 51 КУпАП законодавець їх метою визначив саме зміну кримінального законодавства щоби досягнути домірності при застосуванні кримінальної відповідальності за правопорушення незначної тяжкості. Тому зміну в ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, Об'єднана палата розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень.
Таким чином, Об'єднана палата зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. При цьому суд наголосив, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Так з вказаного вище вироку Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року вбачається зокрема, що ОСОБА_5 1 червня 2024 року у час запровадження воєнного стану таємно викрала майно вартістю 1091 грн. 13 коп.
При цьому з врахуванням положень підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV, пункту 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» два неоподатковувані мінімуми доходів громадян станом на 1 червня 2024 року становили 3028 грн.
З огляду на наведене, оскільки вироком Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року у справі №461/5719/24, провадження №1-кп/461/561/24, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні крадіжки 1 червня 2024 року на суму 1091 грн. 13 коп., а кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна у 2024 році настає за крадіжку вартістю понад 3028 грн., відтак ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
подання провідного інспектора Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із усуненням караності діяння за яке вона була засуджена.
На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її винесення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1