21.10.2024
Провадження № 1в/337/156/2024
ЄУН № 334/5902/23
21 жовтня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши подання начальника Хортицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2023 року за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком в 1 рік, надіслане суду для вирішення питання про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, як особу, засуджену за діяння, караність якого законом усунена,
Начальник Хортицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком суду, як особу, засуджену за діяння, караність якого законом усунена. В поданні ставить питання про звільнення засудженого від покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.
Прокурор у судове засідання надав заяву про розгляд подання без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, подання органу пробації підтримує, просить задовольнити.
Представник філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, у судове засідання не з'явився, заяв не надав.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, заяв не надав.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Оскільки в поданні ставиться питання про покращення становища засудженого, суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності всіх учасників.
На підставі ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не проводилось.
Дослідивши подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 75 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 1 рік.
Вирок набрав законної сили 05.01.2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Як вбачається з вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2023 року у справі № 334/5902/23, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 17.07.2023 року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №1кп/334/649/2023, внесеному 01.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082050000892.
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн. ( 2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Згідно вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2023 року, в справі № 334/5902/23, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна на суму 1840 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.537,539 КПК України, ч.2 ст.74 КК України, суд -
Подання начальника Хортицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2023 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1